
— Батько був ювеліром. Долучав мене до справи, і я освоював тонкощі майстерності. Свій перший виріб — срібний брелок у формі боксерської рукавички — подарував своєму тренерові. Потім зробив собі такий — на згадку, адже тренер був для мене, як другий батько, — розповідає 35-річний В'ячеслав БУЛЬКІВСЬКИЙ із міста Біла Церква на Київщині. До 2000-го професійно займався боксом. Після завершення спортивної кар'єри став ювеліром.
В'ячеслав Бульківський ходити на бокс почав у 14 років.
— Коли мені було 11, тато відвів на курси малювання. На єдиноборство записався сам, — продовжує. — Після закінчення школи вирішив обрати професію художника з ювелірним нахилом. Вступав до Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука. Але того року так і не набрали курс, на якому хотів навчатися. Подав документи в Білоцерківський інститут економіки та управління на юридичний факультет. Це мене не приваблювало. Але розумів, що треба отримати якусь професію.
Паралельно брав участь у боях боксерів-аматорів.
— Великих грошей це не приносило, але про мене дізналися у спортивному світі, — каже Бульківський. — Друзі-спортсмени чули, що цікавлюся ювелірним мистецтвом. Почали замовляти прикраси на цю тематику. Одного разу звернувся боксер Тарас Шелестюк. Попросив зробити срібну каблучку для американського актора Міккі Рурка, з яким мав зустрітися. Хоч Тарас пропонував заплатити за роботу, я відмовився. Бо вважав за честь виконати таке замовлення. Згодом отримав від нього фото Рурка з моєю каблучкою на пальці.
Латвійська компанія "Біг фіш боксінг" запропонувала Бульківському співпрацю. Замовляли в нього прикраси для світових легенд боксу.
— Вони знімали документальний фільм про відомих боксерів. Після інтерв'ю їм дарували брелоки, що я робив. Мої прикраси мають Майк Тайсон і Сильвестр Сталлоне.
У Києві на з'їзді Світової боксерської ради я побачив американського боксера Евандера Холіфілда. Коли подарував йому срібну каблучку з логотипом цієї організації, він був вражений. Потім ми пили каву та спілкувалися.
Прикраси Бульківський виготовляє в майстерні. Під неї орендує приміщення недалеко від дому. Має двох помічників.
— Інколи доводиться ночувати там, бо замовлень вистачає, — говорить. — В середньому на виготовлення одного виробу йде від двох тижнів до місяця. Інколи через роботу не бачу дружину та доньку. Але щасливий, що займаюся улюбленою справою.
Коментарі