"Все життя мені сестра докоряє, що я влізла в її сім'ю, — пише 76-річна Ганна Іванівна із Київщини. — Не знаю, чим я їй не вгодила. Чи не через це я розплачуюся весь вік? У дітей доля не складається. Син одружився втретє, донька й онука — одинокі. Ще й хворіємо всі — у сина сердечні приступи, донька роками кашлю не може позбутися. В онуки проблеми зі щитовидкою".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта чорно-біле фото подружжя, зроблене пів століття тому.
— Не бачу на вашій сім'ї прокляття. Син утретє створив міцний і надійний шлюб. Невісткою будете задоволені. Онука теж скоро вийде заміж. Щоб зустріти судженого, їй варто навесні змінити роботу. Отримає цікаву пропозицію в столиці. Нехай не затягує із рішенням. Ці зміни всій родині підуть на користь. Скоро матимете нерухомість у Києві. Сину треба знайти хорошого кардіолога. Скоро може постати питання про операцію.
"Донька Люба народила в 16 років, — пише 58-річна Олександра Іванівна із Черкаської області. — Андрійко з'явився на світ глухий. У 4 роки зробили операцію. Він уперше почув голос матері й заплакав. Гарно вчився, ріс доброю дитиною. Відкрив свою пекарню-кондитерську. Захопився гральними автоматами. Спустив 8 тисяч доларів, які відкладав на квартиру. Я його прошу схаменутися, але марно".
— Андрія від ігроманії врятує лише лікування. Зверніться до фахівців, доки не спустив на автоматах усе, що має. Азарт йому передався від батька.
"З Іваном чотири роки жили у шлюбі, — пише киянка Руслана, 38 років. — Все було добре, доки він не змінив роботу і не почав їздити у відрядження. Не підозрювала його у зрадах, довіряла. Доки одного разу не прийшов додому, а з кишені стирчать жіночі трусики. Розійшлися. А за три роки після розлучення вирішили спробувати ще раз, з'їхалися. Я завагітніла, ми одружилися вдруге. Боюся, що знову вскочить у гречку, а я й не знатиму".
— Довіряти чоловікові після зради найважче. Не картайте себе за те, що зневірилися в коханому. Треба більше часу, щоб між вами відновилися стосунки, наповнені любов'ю, довірою і взаєморозумінням. Відпустіть сумніви й довіртеся долі. Вона вкаже, як жити далі. На інших жінок він тепер не дивиться, бо знає біль втрати.
Коментарі