Надія Прощенко, 42 роки, з Борзни на Чернігівщині була однією з учасниць проекту "Фабрика краси". Його показували на телеканалі ICTV. Пластичні хірурги змінили жінці форму носа і зробили підтяжку брів. Раніше через гачкуватий ніс Надію дражнили Бабою Ягою.
Тепер Надія — знаменитість. Борзнянка Інна Кудіна малює на листочку з блокнота карту — як відшукати в місті Надію.
— Якщо вдома не застанете, їдьте в бар "Корона", — радить. — Надя його власниця.
Надію Прощенко, її 47-річного чоловіка Миколу Івановича з дітьми — 20-річною Юлею і 18-річним Тарасом — застаю вдома. Надя виходить з ванної. У червоному халатику, без косметики, волосся вогке. Обличчя — гладке, зуби білі, ніс класичний.
Кличе сім"ю на кухню снідати. Годує піцою, ковбасою, сиром. Собі Надія приготувала вівсянку з яблуком.
— Два місяці, доки тривав проект, нас тримали на дієті. Я хотіла смажених стегенець, ковбаси, картоплі, а давали креветки й овочі. Я вередувала: "У моїй "Короні" і то смачніше готують!". Тепер соромно згадувати.
Тарас іде до кімнати дивитися телевізор. Ми з Надією сідаємо неподалік у червоні шкіряні крісла.
— У 42 роки я виглядала на всі п"ятдесят, — розповідає жінка. — Мішки важезні багато років тягала. Торгували з чоловіком по селах всіляким дріб"язком: від дверних ручок — до білизни.
Каже, що давно мріяла змінити зовнішність.
Мо", схудла чи волосся пофарбувала
— Про програму, в якій оголошували набір на "Фабрику краси", мені розповіла донька Юля. Ми заповнили анкету й вислали три мої фотокартки. Ні чоловікові, ні синові нічого не сказали.
За два тижні Надію запросили до Києва на кастинг.
— Чоловік здогадався. Запитує: "Чого їдеш? Мо", зв"язалася із "Фабрикою краси"?"— "Так", — відповідаю. — "Ти що, очманіла?"
Сміючись, Микола розповідає, як познайомився з Надією.
— Друг запропонував поїхати мотоциклом до дівчат. Каже: "Моя чорнява. Твоя — та, що прийде з нею". Наді тоді 14 років було, мені — 19.
— Коли одружувалися, я мала 21 рік, — уточнює жінка.
— Хороша вона людина, — каже Микола. — Ми разом 20 років. За цим столом вона мені сказала, що їде на "Фабрику краси". Кажу: "Хочеш — їдь. Тільки навіщо воно тобі? Я тебе й так люблю". Коли повернулася, я аж злякався: такою красивою стала. Приїхала худюща, кістками тарабанить. Зараз на людину стала схожа.
Під час проекту Надія важила 61 кг, а нині — 64. Хвалиться, що після операції не відчувала болю.
— Прийдуть зі знеболювальним. Кажу, що не треба. У мене високий поріг відчуття болю. Після передачі люди на вулиці почали впізнавати, — продовжує. — Навіть у Києві. А от батьки не помітили змін. Питаю, що в мені змінилося? Кажуть: "Мо", схудла чи волосся пофарбувала".
Зізнається, що після шоу її життя змінилося.
— Я зрозуміла, що ще й не жила. Лиш тяжко працювала. Удень — на базарі, у вихідні — на городі. Спала по 3–4 години на добу.
— У 18-градусний мороз на мотоциклі по селах торгувати їздили. На Москву баули тягали. По добі в черзі за білетами стояли,— додає Микола Іванович.
— Вирішили, що так далі жити не можна, — продовжує Надія. — Чоловік закрив один з наших трьох магазинів, у Комарівці. Лишили собі дві крамниці й бар.
1964, 25 вересня — Надія Яковенко народилася в селі Високе Борзнянського району на Чернігівщині в родині колгоспниці та робітника
1984 — закінчила Чернігівський кооперативний технікум, товарознавець у сільпо с. Шаповалівка Борзнянського району
1986 — одружилася з мікрозварювальником Миколою Прощенком; 19 вересня — народилася донька Юля
1988, 5 листопада — з"явився син Тарас
1989 — отримали в Борзні трикімнатну квартиру; доти жили в Надіїних батьків у селі Високе та в гуртожитку
2000 — стала приватним підприємцем
2003 — купили в Борзні бар "Корона"; відкрили магазин у селі Комарівка
2005 — відкрили крамницю в селі Шаповалівка
2006, червень–серпень — Надія потрапила на "Фабрику краси"
Старша сестра Люба працює в податковій інспекції Дніпропетровська; середня, Ганна — закрійниця у Волгограді (Росія). Донька Юля навчається у Київському університеті культури, син Тарас — учень Київського коледжу зв"язку
7 
1
Коментарі