— Весілля продумали до найменших дрібниць. Не могли тільки погоду передбачити. Перед одруженням лягав спати о другій ночі, за вікном почався дощ. Прокидаюся — злива. А ми з Лєною задумали виїзну церемонію на природі. Телефон розривається — флористи пропонують заносити букети у приміщення, фотограф і оператор кажуть перенести зйомки на інший день. Настрій упав конкретно. Не знаю, хто яким богам молився, але дощ зупинився і почалася спека, — розповідає 26-річний Павло Бабінчук із Полтави.
Він одружився з 27-річною Оленою Орловою. Весілля святкували у ресторані "Солом'яна хата" у селі Верхоли за 15 км від Полтави.
— Загсам не можна проводити виїзні церемонії, тому в день весілля у нас було два розписи. Перший — у загсі. За кілька хвилин розписали, навіть не зрозумів, що сталося. А на природі дуже переживав, щоб не впустити обручку, бо то погана прикмета.
Наречені розписувалися біля дерев'яної веранди, прикрашеної квітами. За нею відкривався краєвид на озеро, річку і ліс.
— Арки ставити я не схотіла. Замість маршу Мендельсона нам грали скрипалі, — долучається до розмови Олена Орлова. — До ведучої спочатку вийшли свідки, потім Паша. Мене мали вивести двоє 3-річних дівчаток. Малі розхвилювалися, заплакали. Питаю: хочете вийти з нареченою? "Хочемо", — кажуть і ревуть далі. Виходила сама під мелодію "Мун рівер". Мама розплакалася, папа просльозився.
36 гостей запросили на 17.00 до ресторану. Весь день молодята фотографувалися і позували для відео. Їздили у фруктовий сад, на берег Ворскли, Полтавою.
— Лєна не хотіла на весілля крутої іномарки. Шукали раритетну машину. Якось увечері виглядаю у вікно, стоїть під домом чорна "побєда". Побіг водія шукати. Тепер бачу цю "побєду" по місту, весілля возить. Допомогли чоловіку свою справу відкрити, — сміється Павло. — У дворі ресторану поставили козацький стіл — самогон, сало, теща наробила ковбаси, а моя мама наквасила помідорів чері. Біля нього виступали козаки з Полтавської філармонії. Гості самогоном пригощалися краще, ніж іншими напоями в ресторані.
Павло й Олена готувалися до події півроку. Відразу домовилися з фотографом і оператором. За чотири місяці вибрали ресторан. Запросили оркестр "Живі барабани", замовили бармен-шоу і вогняну виставу.
— У нас ведучий конкурси не проводив. Каталися на плотах на річці, з лука стріляли, на траві босоніж танцювали — гості робили, що кожному хотілося, — говорить Бабінчук. — Гроші на весілля збирали рік, відкладали з зарплат. Потратили 50 тисяч гривень, а надарували 17. Я працюю оператором на обласній телерадіокомпанії "Лтава", Олена — редактором газети "Просто районка". На весільні гроші поїхали на тиждень відпочити на Карибські острови.














Коментарі