Понеділок, 04 серпня 2008 18:15

Помер автор "Архіпелагу ГУЛАГ"

У неділю в підмосковному районі Троїце-Ликово від гострої серцевої недостатності помер Олександр Солженіцин. Російському письменникові, публіцисту, історику та громадському діячеві було 89 років.

— Батько до останніх днів працював, — розповідає Степан Солженіцин, 35 років. — Перед смертю перечитував верстку 30-томного зібрання своїх творів. Їх скоро мають видати в Росії. Увечері батькові стало зле, викликали "швидку". За 15 хвилин до опівночі він помер у мами на руках.

Солженіцин народився в сім"ї селянина з північного Кавказу. Мати Таїсія Захарівна Щербак — донька українського поміщика. Ісак Солженіцин загинув на полюванні за півроку до народження сина у грудні 1918-го.

Олександр Солженіцин вивчав фізику й математику в Ростовському університеті. Під час Другої світової був артилеристом у Червоній Армії. Наприкінці війни його арештувала фронтова контррозвідка. Олександр Ісакович написав листа другові, у якому назвав Сталіна "паханом", а тодішні порядки порівняв із кріпацтвом. Солженіцина без суду відправили в табори на вісім років.

У цей час його покинула перша дружина Наталія Решетовська, із якою побралися 1940-го. Розлучення було заочним, а в 1990-х жінка видала мемуари "АПН — я — Солженіцин".

Олександр Ісакович відбував покарання у Новому Єрусалимі під Москвою, працював математиком у спецв"язницях НКВС у Загорську, Марфіно та Рибінську. Про роботу в марфінській в"язниці написав роман "У колі першому", де описав себе під іменем Гліба Нержина, а співкамерників Дмитра Паніна та Льва Копильова — під іменами Дмитра Сологдіна та Льва Рубіна. Біографи письменника стверджують, що Солженіцин співпрацював із КДБ: анонімки підписував прізвищем "Вєтров". За сварку з начальником в"язниці в Марфіно його вивезли у безстрокове заслання до Казахстану. Там викладає математику в школі райцентру Кок-Терек, у нього виявляють рак шлунка. 1952-го оперують. Двічі Солженіцин лікується в онкодиспансері. За три роки пухлина зникає. Олександр Ісакович вірить, що його зцілив Бог для того, щоб він розповів світові про радянські в"язниці й табори. Солженіцин пише повість "Раковий корпус".

1956 року письменника реабілітували. Він оселився в Рязані. 1962-го в журналі "Новый мир", редактором якого був письменник Олександр Твардовський, публікують повість Солженіцина "Один день Івана Денисовича", яка приносить йому славу. Але згодом на квартирі одного з друзів письменника знаходять його рукописи віршів, п"єси й оповідання. Солженіцина забороняють друкувати в Радянському Союзі, виганяють зі Спілки письменників. Олександр Ісакович переховується на дачі музиканта Мстислава Ростроповича і співачки Галини Вишневської під Москвою.

1970-го Солженіцин отримує Нобелівську премію в галузі літератури. Однак отримати її до Швеції його не випускають. Ображений письменник, який раніше не дозволяв друкувати свої твори за кордоном, тепер публікується у Франції та Великій Британії, дає інтерв"ю іноземній пресі. КДБ затримує його помічницю Єлизавету Воронянську. Вона розповідає, де лежить рукопис роману "Архіпелаг ГУЛАГ". А після цього повертається додому і вішається. Солженіцина арештовують, звинувачують у державній зраді, позбавляють радянського громадянства і разом із другою дружиною Наталею Свєтловою депортують до Швейцарії. За два роки родина оселяється в містечку Кавендіш американського штату Вермонт.

1994-го Солженіцини повернулися до Москви. Перед тим стаття Олександра Ісаковича "Як нам облаштувати Росію" розходиться накладом у 27 млн примірників. Він пише публіцистичні книги "Російське питання до кінця ХХ століття", "Росія в обвалі", історичне дослідження "Двісті років разом". Зустрічається з президентами Борисом Єльциним і Володимиром Путіним. Останнього називає "рятівником Росії", каже про нього: "Якщо корабель має 99 дірок, то новий капітан не може залатати всі одразу". Україну Солженіцин називав "Малоросією". Бідкався, що вона "відібрала" в Росії Чорне море і "тепер перегороджує Азовське". Виступав проти визнання Голодомору геноцидом.

Анонімки підписував прізвищем "Вєтров"

У Солженіцина залишилося троє дітей від другого шлюбу. Найменший Степан мешкає на околиці Нью-Йорка, працює експертом з енергетики, екології та містобудування. 36-річний Ігнат — піаніст, диригент Камерного оркестру Філадельфії. 38-річний Єрмолай вчиться в аспірантурі Принстонського університету на мовознавця.

Поховають Солженіцина у Донському монастирі в Москві у середу, 6 серпня.

1918, 11 грудня — Олександр Солженіцин народився в російському місті Кисловодськ
1940 — одружився з однокурсницею по Ростовському університету Наталею Решетовською
1945–1953 — відбував перше заслання
1952 — захворів на рак шлунка
1957 — реабілітований, мешкає в Рязані
1970 — отримує Нобелівську премію з літератури
1972 — одружується з Наталією Свєтловою
1974 — депортований з СРСР до Цюріха, за два роки переїжджає до США
1994 — повертається в Росію
2008, 3 серпня — помер у підмосковному районі Троїце-Ликово
Написав романи "Один день Івана Денисовича", "Архіпелаг ГУЛАГ", "У колі першому" та ін.

Зараз ви читаєте новину «Помер автор "Архіпелагу ГУЛАГ"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода