— Я співвласник кількох бізнес-центрів і комерційної нерухомості в Києві. Але через спад економіки доходи знизилися втричі. Тому вирішив відкрити туристичну агенцію в Таїланді, куди часто їздив подорожувати, — розповідає 46-річний Андрій Халіман. Три роки тому поселився в місті Крабі.
— Щоб відкрити бізнес, потрібно мати тайського партнера. За законом, на нього реєструють 51 відсоток фірми. Я зі своїм познайомився близько семи років тому, коли він проводив екскурсію. Також довелося отримати туристичну ліцензію, яку чекав майже рік. Вона коштує 2 тисячі доларів. Ще 3 тисячі потрібно покласти на банківський рахунок як заставу. Крім того, має бути якесь майно — будинок, автомобіль, земля. Придбав два мікроавтобуси та невеликий човен, який вміщує до 20 людей. Проводжу на них екскурсії.
Плюс у тому, що малий бізнес державу не цікавить. Не потрібно платити податки. Однак, щоб взяти на роботу одного іноземця, у компанії має бути зареєстровано щонайменше чотири тайці. У мене працюють вісім місцевих та один українець. Плачу їм від 250 до 850 доларів на місяць. Усе це перевіряє туристична поліція.
Із тайцями працювати важко. В їхній мові немає слова "голод". Тут цілий рік родять банани та ананаси. Людям не потрібно думати про теплий одяг. Живуть за принципом "сабай-сабай" — навіщо працювати, якщо є де спати та що їсти. Закон дозволяє їм брати оплачуваний лікарняний півтора місяця на рік. І вони цим користуються. Часто запізнюються, можуть взагалі не прийти в офіс. У таких випадках доводиться пояснювати спокійно та без криків. Інакше образяться і все одно робитимуть по-своєму. На розмову, яку з українцем закінчили б за 5 хвилин, витрачаю близько 2 годин.
7 
35413
Коментарі