— Ану, сідайте біля мене, розкажу вам казку про татарського богатиря Ахмеда, силу характерницьку, й Грицька-Кобилячу Смерть, — голосно говорить казкар 52-річний Сашко Лірник на кримськотатарській галявині фестивалю "Країна мрій". Захід пройшов 20–21 червня у Музеї народної архітектури та побуту в столичному Пирогові.
Сашко Лірник у широкій сорочці та лляних штанях. Сідає на траву під сценою і розказує казку про козака-характерника Грицька, який відвертає від татар чуму. Щоб віддячити йому, богатир Ахмед наказує своєму війську припинити наступ. Коли його питають: "А як же наказ хана?", він відповідає: "Вище хана є Аллах".
Під кінець розповіді по щоках казкаря течуть сльози.
— Скільки розказую цю казку, завжди мене за душу хапає, — каже Лірник. — Хотів написати, як татари нападали, а українці захищалися. Та вийшло інакше. За одну ніч казка склалася. Тепер хочуть зняти за нею фільм. Сценарій готовий. Гроші залишилося знайти.
Кримська татарка 25-річна Ельнара Абдулаєва виконує на сцені національний танець хайтарма.
— Крымскотатарский танец показывает красоту женских рук. А также грацию, нежность и скромность наших женщин, — каже вона після виступу. Стає в затінку біля білого намету. Має довгу чорну косу.
— Танець триває дві-три хвилини, — продовжує Ельнара. — Весь цей час руки тримаємо горизонтально й виконуємо хвилеподібні рухи. Руки працюють від основи кисті до кінчиків пальців. Мої учениці постійно скаржаться, що болять зап'ясток, долоні й пальці.
До мене на студію танцювати ходять дві українки. З першого разу нічого в них не виходило, годинами тренувалися вдома. Тепер роблять мінімальну хвилю. Але з такою харизмою і подачею ці рухи може виконувати лише кримська татарка. Під час танцю відчуваю кожну кісточку в долоні.
Ельнара вбрана у дві сукні. Нижня парчева, верхня — оксамитова. На голові має феску з білим шарфом — марамою. Жінка піднімає край сукні й показує штанці. Вони рожевого кольору, із мереживом. Взута в сірі туфлі на 7-сантиметрових підборах.
— Костюми дуже скромні. Під сукню одягаємо штанці з атласу. Коли крутимося, ніг показувати не можна.
Ельнара має дипломи фахівця з технології виробництва й переробки продуктів птахівництва та економіста. У танцювальній студії на київському Подолі навчає кримськотатарським танцям.
— Ніхто не вірить, що в мене немає хореографічної освіти, — розповідає Ельнара. — Змалку займалася художньою гімнастикою, народними й сучасними танцями, латиною, сальсою та балетом.
З учнями танцівниця займається двічі на тиждень по дві години.
— Приходять кримські татари, українці. Недавно записалися француженка й німкеня, бо наші танці вразили ніжністю.
Часто примушую учениць робити щось з іншої області: кримськотатарський танець, а потім — іспанський. У нас рухи плавні й ніжні, в іспанців — різкі. Коли дівчата відчувають різницю, розуміють колорит кожного танцю, — додає Ельнара.
2 
1
Коментарі