— Грошей небагато, але приємно, що в наш час ще щось виграти можна, — каже 61-річний Петро Мисько із Старого Села Пустомитівського району на Львівщині. Він передплатив "Газету по-українськи" на 2015-й, надіслав квитанцію і за результатами розіграшу отримав подарунок — 250 грн.
Чоловік зустрічає на старих "Жигулях" під магазином у центрі села. Запрошує до себе додому.
— У Старому Селі живу вісім років. До того у Львові були з дружиною. Але як людина любить працювати, то хіба яке місто її втримає? Тут воля, поле, свіже повітря, жити хочеться, — говорить дорогою Петро Григорович. Його будинок із прибудовами майже на околиці села.
— Ми з жінкою почали його розбудовувати, кімнату собі добували, утеплили, а отам, дальше, сарай звели. В нас є все: кури, трактор, плуг. Дітям у нас сподобалося і собі переїхали поруч жити.
У хаті Мисько знайомить із дружиною. Вона пригощає ягідною наливкою та чаєм із солодощами.
— Напиток сама готую. Всього потрохи туди кидаю: суниці, полуниці, порічки. В зимі як еліксир. А ягоди в нас родять на городі, — розповідає 58-річна Віра Мисько. — Поля з гектар маємо. То часу вільного небагато. Хіба на вихідних збираємо всю пресу, і в неділю перечитуємо.
"Газету по-українськи" подружжя передплачує п'ять років.
— За виграні гроші купимо дочці діодний ліхтар. Зараз світло часто вимикають. Узяли собі такий за 200 гривень, то маємо чистий спокій. Яскраве світло до 15 годин, без зарядки, — каже Петро Григорович.
3 
1
Коментарі