— Каждый вылет на воздушном шаре — необычный. Вчера пролетел над заправкой. Поблагодарил работников, которые нас заправляют. Потом пролетел над домом друга, — розповідає пілот повітряної кулі 47-річний Сергій Скалько з Києва. Він — генеральний директор Київського повітроплавального товариства. Навчає пілотів теплових аеростатів.
— Уперше побачив повітряні кулі на фестивалі в Криму 2000-го, — каже Сергій. Виходимо з його авто біля бази пілотів у селі Колонщина неподалік столиці. Збоку — невелике тематичне кафе. На стінах — іграшкові моделі повітряних куль, нагороди пілотів із міжнародних змагань, на екрані транслюють польоти на кулі.
— Тут є навіть лабораторія, де вигадуємо і вираховуємо складні завдання, — продовжує Сергій. Одягнений у чорний комбінезон зі своїм ім'ям на спині. — 2011-го задумали перелетіти Україну на повітряній кулі. Робили розрахунки два місяці. Чекали гарної погоди і вітру із заходу на схід. Злетіли вранці у місті Хмільник Вінницької області. Планували приземлитись у Запоріжжі. Однак через вітер долетіли до Донецька. В небі були 12 годин. Читали книжки вголос, пили коньяк, установлювали радіоконтакти з різними країнами. Подолали 708 кілометрів.
Виїжджаємо в поле на заході сонця. Вітру майже немає. Декілька пілотів розгортають три повітряні кулі. Їх надувають потужними вентиляторами.
— Головне правило пілота — не літати при сильному вітрі і в дощ. Удень також не піднімаємося, бо тоді велика термічна активність (сильні потоки теплого повітря. — ГПУ). Куля може стати некерованою. Ідеальний час — о 5:00 і 20:00, — додає Сергій. Допомагає витягнути з кузова машини ротанговий кошик. Він вміщує до восьми чоловік.
Поряд галасує компанія у високих синіх капелюхах. Відкривають шампанське. Одна з жінок святкує день народження.
— Час від часу комусь дарують політ на аеростаті, — говорить пілот 27-річний Олександр Рачок. Займається повітроплаванням 10 років. — Якось одна компанія вирішила своєму другу зробити сюрприз. Усю ніч вони пили. На ранок імениннику зав'язали очі й руки. Одягли навушники і ввімкнули музику. Закинули до багажника машини. Вивезли у поле. Пов'язку скинули на висоті 800 метрів. Чоловік одразу протверезів.
Один хотів освідчитися коханій. Коли піднялися на кілометр, дістав коробочку. Не втримав і вона випала. Дівчина почала істерично сміятися. Через кілька хвилин чоловік дістав шампанське, вдавано пошукав у кишенях і витяг обручку. А я боявся, щоб пуста коробочка не впала комусь на голову, бо якраз пролітали над селом. З кілометрової висоти могла б серйозно травмувати.
У кожен кошик залазить по пілоту. Галаслива компанія забирається до помаранчевої кулі. Ще до двох — по парі. За кілька хвилин злітають. За політ заплатили майже 5 тис. грн.
У небі проводять менше години. В кафе на базі їх чекає посвята у повітроплавці. Там розповідають про братів Монгольф'єрів із Франції. Вони у XVIII ст. вигадали тепловий аеростат. Першими в небо полетіли баран, півень і качка.
Падав з кілометрової висоти
— Літаю на кулі майже 25 років, — каже пілот 56-річний Юрій Бейдик. — Щороку по всьому світу щось стається з кулями. Торік у Єгипті 19 людей загинули. Україна одна з небагатьох країн, де не було летального кінця.
З нами сьогодні літав пілот Влад Клименко. Він у Феодосії кілька років тому падав на розірваній кулі з кілометрової висоти. Дві пасажирки вижили. У виноградники впали. Травми були, але кошик витримав удар об землю. Виявилося, потрапили у два сильні потоки вітру. Вони й розірвали тканину.
5 
1
Коментарі