Співак 21-річний Паша Лі планує взяти участь у відборі на головну роль у стрічці американського режисера Джеймса Камерона. Це буде екранізація документальної книжки Чарльза Пеллегріно про Хіросіму. У ній ідеться про 30 японців, які після бомбардування цього міста втекли до Нагасакі. Незабаром ядерні вибухи пролунали й там.
— Добре, як зніматимуть англійською. Якщо японською — не потягну, — міркує співак.
Паша Лі народився в місті Євпаторія. Його батько кореєць, мати — гуцулка.
— Тато гарно заробляв, але заліз у борги. У нього почалися психічні зриви: бив маму, а я бився з ним. Ми жили у времянці, а потім продали її, щоб розрахуватися з боргами. З третього класу я продавав на базарі помідори, кавуни, дині. Як був вільний час, наймався збирати персики. Персиковий сад — то страшна штука. Там починає чесатися все тіло, здається, що у тебе чєсотка. Ще працював у зоопарку — годував тварин. Це було вигідно, бо міг додому принести трохи легенів і яєць, які привозили на корм орлам.
Із батьком артист не спілкується. Його мати, 43-річна Марія Василівна, має диплом хореографа, але працює хатньою робітницею. Наймається до багатих.
— Зараз вона тим дипломом накриває банку із кислим молоком. Кілька років була кухарем у ресторані. Зараз шукаю для мами пацана — хочеться мати братика чи сестричку. Вона вісім років жила з одним чоловіком, але потім розійшлися. Зробив їй сторінку в "Одноклассниках", розмістив найкращі фотографії. Вона дуже хвилюється, як іде на побачення.
2006-го Паша знявся у трилері режисера Любомира Кобильчука "Штольня".
— На проби прийшли кілька тисяч людей. Любчик попросив розказати щось таке, щоб усі злякалися, — мовчить, а потім починає верещати. Двоє прес-секретарок, присутніх при розмові, підскакують на стільцях. — Грав хлопця Дена. Він був повна мені протилежність — народився в багатій сім"ї, мав машину, гроші. Найважча сцена, коли мене засипали камінням. Постелили на холодну сиру підлогу якусь ганчірку, мене поклали на неї. Камінчики були із пінопласту, але дебелі. Цей кадр знімали п"ять годин. Я вже не відчував своє тіло. Наприкінці забули про мене, хтось каже: "Ну що, хлопці, йдемо пити чай?" Я трохи розсунув каміння і кажу: "А можна і мені чаю?"
Тато гарно заробляв, але заліз у борги. У нього почалися психічні зриви
За рік Паша потрапив на шоу "Фабрика зірок-3". Вилетів звідти найпершим.
— Зате "Фабрика" допомогла мені покинути роботу. Я чотири роки танцював у нічних клубах — розігрівав публіку. За вечір міг об"їхати кілька закладів. Добре платили. Купував гарні шмотки собі й мамі, холодильник завжди забитий був. Але розумів, що все життя не зможу гасати нічними клубами у трусєлях. Є дівчата і хлопці, які й у 30 років танцюють. Боявся, що мене теж затягне.
Саунд-продюсер Паші Лі — співачка 22-річна Анастасія Приходько. Після "Фабрики зірок" вона зателефонувала йому.
— Ми подружилися. Думаю, Настя побачила в мені рідну душу, адже в неї теж було складне життя. Інколи вона буває нервовою. Така баришня, як кнут і пряник. Сьогодні сміється з тобою, а завтра поставе фінгал під оком.
Паша три роки зустрічається із філологом Тетяною.
— Ми одне одного називаємо "мой орангутанг". Познайомилися на якійсь тусовці, зустрілися поглядами — і все. Танюха дуже ерудована. Зовнішність для мене — не головне.
3 
1
Коментарі