Срібна і бронзова призерка Параолімпійських ігор лижниця Світлана Трифонова 27 років прикута до інвалідного візка. Нині їй 41. Від автогонщика Павла Гонтового вона народила двох синів — Микиту, 3,5 року та 9-місячного Тимофія.
У візочку Світлана чекає за столиком кафе торговельного комплексу "Магелан", на Теремках у Києві. Гортає глянцевий журнал. Розповідає, що в 14 років на хребті з"явилася пухлина. Лікарі запізно зробили їй операцію.
— Спочатку не могла бігати, ноги не переставлялися. А коли прооперували, перестала ходити. 10 і 11 класи закінчувала вдома. Мама свої очі за мене виплакала, — каже. — Вона працювала продавщицею в магазині, а батько — у шахті. Через три місяці після моєї операції їй в Одесі прооперували око, за два роки — друге.
До занять лижним спортом Світлана майже 10 років брала участь у перегонах на візках.
— У Союзі займала перші місця, — закладає за вухо русяве коротке волосся. — А на міжнародному рівні входила в десятку.
Вісім років жінка живе в цивільному шлюбі з автогонщиком Павлом Гонтовим. Він 8-разовий чемпіон України з автокросу. Мешкають на Теремках у власному будинку на виїзді з Києва.
Каже, що батьки Павла не зраділи хворій невістці.
Лікарі запізно зробили операцію
— Паша їм конкретно і без предупреждєнія сказав, що збирається зі мною одружуватися. До батьків у Полтаву поїхали після Нового року 2000-го. На четвертий поверх Паша заніс мене на руках. Мама була в шоці, виказувала йому при мені. Потім дивувалися, що я народила дітей. Зараз наші стосунки нормалізувалися.
Обох синів Трифонова народила прикутою до візка.
— Вперше до жіночої консультації пішла на сьомому місяці вагітності, — розказує. — Хотіли робити кесарів розтин, але я народила сама. За першим разом поряд був чоловік. Боявся, щоб дитину не замінили, — сміється. — Тримав за руку, розказував анекдоти. Шкодую, що він не перерізав пуповину — тепер це модно.
Під час других пологів Світлану підтримувала старша сестра Наталя. Чоловік мусив їхати на чемпіонат світу в Дубай.
Каже, на вулиці люди пропонують їй гроші.
— Особливо біля церкви, ледь встигаю відмахуватися. Нещодавно зупинився якийсь чоловік. Опустив скло у вікні машини й делікатно запитав: "Можу я вам дати грошей?" Я пояснила, що нам із сином не треба.
Світлана каже, що її найцінніші медалі — параолімпійські:
— Тримаю їх в коробці, бо робимо ремонт у будинку. Перекривали дах, зняли його, і якраз пішла гроза. Нас трошки підмочило.
1966, 12 вересня — Світлана Трифонова народилася у Кривому Розі на Дніпропетровщині в родині шахтаря
1980 — видалили пухлину на хребті; стала інвалідом; за рік зайнялася перегонами на візках
1997 — тренується на лижах
1998 — закінчила Дніпропетровський інститут фізкультури
2000 — познайомилася з автогонщиком Павлом Гонтовим
2002 — із Павлом купили дім у Києві
2003 — народила сина Микиту; за 3 роки — Тимофія
Срібна і бронзова призерка Параолімпійських ігор у Нагано (1998), Солк-Лейт-Сіті (2004), Турині (2006)
3 
1
Коментарі