— У світі є лише один продукт, який подобається всім. Це — шоколад, — каже бельгієць 48-річний Пітер Де Вогт із міста Брюґґе. Він організував там фестиваль шоколаду.
На центральній вулиці міста цим продуктом торгують у 50 магазинах. На вітринах стоять шоколадні лебеді, зайці, шимпанзе, годинники, карети і мініатюрні Ейфелеві вежі. Обличчя продавців розфарбоване чорним шоколадом, їхнє вбрання прикрашене візерунками із білого та молочного.
— У нашому місті всі знаються на рецептах і технологіях приготування шоколаду, — розповідає Пітер. — Незнайомцям таємниць не розкривають, рецепти і знання передаються дітям. Найбільший попит мають шоколадні цукерки. Їх начиняємо горішками і фруктовим кремом. Справжнім гурманам подобаються начинки із васабі, чилі, бекону і смаженої цибулі. Шоколадні фігурки купують лише туристи на сувеніри. Вони дорогі, бо над однією кондитер може трудитися кілька тижнів.
Під час фестивалю 14 ресторанів, які працюють у місті, складають спеціальне меню. В усі страви додають шоколад.
— Раджу спробувати морські гребінці із шоколадним соусом, лосось, тушкований у шоколаді, або філе фазана, фаршироване какао-бобами. Ми робимо шоколад із африканських какао-бобів. Какао-дерева ростуть 200 років, але плодоносять лише чверть століття. Боби обсмажуємо і подрібнюємо на порошок перед приготуванням. Саме тому наш шоколад славиться на весь світ.
Пітер щипцями бере з вітрини цукерку, на якій білим шоколадом намальована троянда. Кидає до рота.
— Першу плитку шоколаду зробили 1847 року на англійській фабриці "Фрай і сини". Раніше шоколад вживали як напій. Індіанці змішували какао із водою, додавали перець чилі. Цей напій був доступним лише заможним. Адже в ті часи какао-боби використовували замість валюти. Раба можна було купити за 100 бобів.
200 років тому шоколад продавали лише в аптеках. Його називали панацеєю від усіх хвороб. Лікарі приписували для лікування застуди, туберкульозу, анемії, подагри, хвороб печінки, серця і шлунка. Тепер шоколад радять вживати для покращення настрою. Какао-боби сприяють виробленню в організмі ендорфіну — гормону щастя. Якщо щодня з'їдати хоча б половину плитки, хандра омине вас стороною. Найкорисніший — чорний. Він містить антиоксиданти, які запобігають передчасному старінню шкіри і подовжують життя. За тиждень шоколадної дієти можна схуднути на 10 кілограмів. У день треба з'їдати 100-150 грамів шоколаду.
За рік у світі споживають шоколаду на $83,2 млрд. Найбільше — у Швейцарії. На одного швейцарця припадає 10 кг шоколаду на рік. Українець вживає за рік — 4 кг.
— Шоколад корисно не лише їсти, а й використовувати в косметології, — каже столичний косметолог Ольга Гуленко, 35 років. — Останнім часом популярними стали шоколадні маски й обгортання. Цей продукт найкраще живить шкіру, робить її гладенькою і виводить токсини. Для будь-якої шкіри підійде маска із двох столових ложок розтопленого шоколаду й однієї ложки оливкової олії. Масу треба ретельно перемішати. Коли охолоне, нанести на обличчя і витримати 10 хвилин. На голову шоколадну маску з бананами і медом наносять, якщо електризується волосся.
784 години вирізав поїзд
34-метровий шоколадний поїзд виготовив мальтієць Ендрю Фарруджіа. Скульптуру презентував на фестивалі шоколаду в Брюсселі. На її створення витратив 784 год. — більше місяця, якщо працювати цілодобово, і 1,2 т бельгійського шоколаду, що містять 6,5 млн кілокалорій.
— Ідея з'явилася, коли відвідав бельгійський фестиваль, — каже шоколатьє Ендрю. — Вирізав із шоколадних блоків деталі, монтував із них вагони, доки дійшов до розміру, який потяг має сьогодні.
Модель розділена на дві частини. Перші сім вагонів збудовані за типом нових бельгійських поїздів. Решта зроблені в стилі старих із баром і рестораном.
За три дні до виставки кондитер доправив шоколадний поїзд від Мальти до Бельгії поромом і вантажівкою.
— Деталі поїзда я склав у 25 дерев'яних коробок. Під час транспортування декілька стін поламалися. Ніч перед показом не спав, щоб відновити пошкоджені запчастини. Уламки роздав на фестивалі дітям. Вони їли і цим підтвердили, що ніякого матеріалу, крім шоколаду, я не використовував.
Коментарі