Ольга Яворська пережила клінічну смерть

 

"Я йшла довгим тунелем. Разом зі мною — багато людей. Ми тримали руки як до молитви і прямували до яскравого світла. У кінці тунелю біля високої брами сиділа прегарна жінка — смугла, з чорним волоссям. За нею — блакитне море. Усі пішли в ту браму, а я звернула праворуч і побачила мамине обличчя", — розповідає 54-річна Ольга Яворська. Жінка живе в селі Тур"є Старосамбірського району на Львівщині. 30 років тому вона захворіла на туберкульоз мозку, пережила клінічну смерть.

Ольга Йосипівна викладає математику в сільській школі. Ії чоловік Микола Іванович, 58 років, працює там директором. Він теж математик. Живуть у будинку вчителів неподалік. На подвір"ї перед хатою — дерев"яна капличка.

— Сім років тому чоловік пережив інсульт. Старший син Ігор підійшов до мене й каже: "Як тато виживе, я капличку збудую", — згадує Ольга Йосипівна.

Подружжя навчалося в одній групі на математичному факультеті Дрогобицького педінституту. Після третього курсу разом поїхали в будівельний загін до Сургута, в Росії.

— Їхала туди за романтикою, за піснями біля вогнища. А Микола — за грішми. Його мама завжди казала: "Як ми бідували! Хіба коли Миколай пішов учитися, почали добре жити". У Сибіру платили тисячу рублів за літо. Микола всі гроші батькам віддавав, сам жив на стипендію. Я працювала шеф-кухарем. Одного разу ошпарила окропом ногу. Студент медінституту взявся робити мені перев"язку. А Микола підійшов і так грізно сказав: "Ану йди геть". Став сам лікувати. З цього і почалася справжня романтика.

Побралися 1975-го, після закінчення інституту. За два роки жінка народила первістка Ігоря. Коли дитині було 9 місяців, перенесла важкий грип.

— Не відлежалася, з температурою 38 на роботу бігала. У сусідньому селі Стрілки зробили пробу Манту. На руці з"явилася велика червона пляма. Лікар зробив рентген легенів — сказав, що здорові. Уже непритомну мене відвезли до Львова. Виявилося, туберкульоз пішов по лімфі й уразив мозок. У тубдиспансері лежала три роки. Чотири місяці ніяк до тями прийти не могла — не розуміла, що зі мною, де я. Мене паралізувало, почала сліпнути, не могла говорити. Не впізнавала навіть родичів.

15 лютого 1978 року Ольга Яворська пережила клінічну смерть. Тоді медики в лікарні зібралися на конференцію. На інформаційному табло в залі висвітилося: "Яворська померла". Лікарі побігли в реанімацію, зробили прямий укол адреналіну в серце. За 5 хв. повернули її до життя.

У таких випадках чоловіки тікають

— Якраз у ті хвилини до лікарні подзвонили медсестри зі Стрілок — спитати, як я почуваюся. Їм сказали, що померла. Звістка долетіла до Миколи. Учні у його класі зібрали гроші на вінок, — розказує вона.

— Піду вам пляцків наріжу, — Микола витирає хустинкою очі й іде на кухню.

— Як згадує той жах, плаче, — шепоче Ольга. — Не кожен би таке витримав. У таких випадках чоловіки тікають. А він щотижня квіти привозив. Вірив, що я житиму — навіть коли почув про мою смерть. Додзвонитися до лікарні не міг і побіг до залізничної колії. Там стрибнув на товарняк і на площадці між вагонами 2 години їхав до Львова. А то ж зима, мороз!

За рік Ольга Йосипівна підвелася з лікарняного ліжка. Їй зробили 22 спинномозкові пункції, три операції.

— Біля мене днювала й ночувала моя мама Марія. Вишивала медсестрам рушники, портрети Шевченка. Мила туалети, щоб її не прогнали. Мама живе на Тернопільщині. У свої 83 роки й досі прудка. Майже всю класичну літературу перечитала, "Кобзаря" напам"ять цитує.

За два наступні роки туберкульоз уразив щитовидну залозу й нирки Ольги. Лікарі заборонили вагітніти. Але 1983-го жінка народила сина Романа.

— Мене забрали на лікування. А з немовлятком у пологовому будинку лежав чоловік. Їм виділили окрему палату. Лікарі водили жінок —  показати, як треба доглядати за дитиною. У Миколи на столі всі пляшечки чистенькі, накриті марлями, пелюшки попрасовані.

Ольга Йосипівна вечорами пише повісті й оповідання. За збірку прози "Відблиск прожитого дня" 5 травня отримала премію ім. Ірини Вільде.

— Понаписую стоси рукописів. Чоловік їх набирає на комп"ютері, а потім носить по видавництвах і спонсорів шукає. Сама собі я ради не дала б, — каже.

21 квітня 1954 — Ольга Сарахман народилася в с. Заривинці Бучацького р-ну на Тернопільщині в родині бухгалтера та колгоспниці
1975 — закінчила математичний факультет Дрогобицького педінституту; вийшла заміж за однокурсника Миколу Яворського
1977 — народила сина Ігоря, захворіла на туберкульоз мозку
1983 — народила сина Романа
Сини, 31-річний Ігор і 25-річний Роман, мешкають у Львові. Старший — учитель математики, з дружиною Галиною виховує доньок 2-річну Мар"яну і 6-річну Софію. Роман неодружений, журналіст.

×