Оксані Сирдюк наснилася смерть подруги

36-річній Оксані Сирдюк із міста Коростень на Житомирщині тричі за тиждень наснилася смерть подруги Марії.

— Ми вчилися в одному класі, дружили, успішно вийшли заміж, — розповідає Оксана в терміналі "Б" аеропорту "Бориспіль". Вона летить до Італії, де два роки працює гувернанткою в місті Болонья. — Коли Маша народила доньку, мене покликала кумою. Кажуть, розлучених у куми брати небажано. А я вже була розлучена, з чоловіком прожили вісім років. А Маша народила другу дитину. Наша подруга Ліля, вона в автокатастрофі загинула, їй сильно заздрила. Я ніколи не звертала увагу на свої сни. Якщо й снився похорон когось із рідних, заспокоювала себе, що він, навпаки, житиме довго. І коли втретє приснилося, що ховаємо Машу, не надала цьому значення. Якось увечері сиджу на кухні, витираю чашки. Чую, по спині холодом потягнуло. Обертаюся, а в дверях стоїть мій покійний батько і каже мені: "Маша". Я знепритомніла.

Оксана сідає на пластикове сидіння в залі очікування.

— Очнулася на дивані. Син хазяїна Артур наді мною сидить. Італійською питає, чи я жива, і як почуваюся. Я побігла на кухню, все обдивилася. Питаю, чи до нас хтось приходив. Артур каже, що відчинив вхідні двері своїм ключем, у хаті нікого не бачив. Списала побачене на перевтому. Під ранок наснилося, що ми з Машею гуляємо в Коростені біля річки. Я обертаюся, а за нею стоїть мій батько. Повів її за руку, а мені каже: "Почекай тут". Тоді я все зрозуміла. О восьмій годині набрала телефон Маші. Ніхто не відповідав. Подзвонила на мобільний її чоловіку. Костя збивав дзвінки. Коли підняв слухавку, сказав, що в Маші рак груді. Я заревіла.

Порадила купити 38 свічок — Маші було саме стільки років

Про дивні сни Оксана Сирдюк розповіла своєму господареві.

— Він мене на місяць додому відпустив. Узяла всі гроші й полетіла в Україну. Маші вдома не було. Діти сказали, що вона в Харкові в лікарні лежить. Я — туди. Однак у лікарню мене не пустили. На вокзалі зняла кімнатку в квартирі одної бабки. Вона чай із трав заварила, щоб я не нєрвнічала. Положила мене спати. І тоді мені сниться, що над головою сидять два чоловіки. Один у білій рясі, інший — у чорній. Білий каже, щоб я молилася, а чорний шепоче, щоб оставила все як є, бо на небі все розписано. Я злякалася, відкрила очі, а наді мною та бабка сидить, гладить по голові. Каже: "Твоя подруга захворіла через Лілину заздрість. Піди до церкви і відмоли її гріх перед Богом. У день своєї загибелі Ліля поставила свічку за Машин упокій". Порадила купити 38 свічок — Маші було саме стільки років. Я забігла у першу-ліпшу церкву. Тільки підпалила останню свічку і дочитала "Отче наш", дзвонить Машин чоловік. У мене зі страху телефон з рук випав. Подумала найстрашніше. А він каже: "Машу з лікарні виписали. Поставили неправильний діагноз". Я не повірила, що це так швидко подіяло. Разом забрали її додому. Маші нічого не сказала. Пішла до Лілі на цвинтар, поставила на могилці лампадку, помолилася. Потім поїхала до бабки, яка мені порадила до церкви йти. А її внуки кажуть, що померла того ж дня, коли я від неї виїхала. Певно, взяла на себе Машине прокляття.

×