"Біля пекла на мене полізли змії з довгими язиками"

 

Киянин 24-річний Олександр Хвень двічі пережив клінічну смерть. Чотири місяці тому вийшов із коми, в якій був три роки.

— Уперше я помер у шість років, — згадує. — З батьками поїхав на озеро. Плавав погано. Чуть не втопився. Коли пішов на дно, бачив крізь мутну воду світло. Потім відчув, що кудись лечу, не розумів, що помираю. Відчув, як хтось невідомий обійняв мене. Але не руками, а крилами. Певно, то був ангел. За лічені секунди мене бомбочкою виплюхнуло на поверхню води. Очнувся, коли батько робив штучне дихання.

Чотири роки тому Олександра на пішохідному переході збила машина.

— Я йшов за правилами, але водій був дуже п"яним. Збив мене. І я відлетів на 3 метри. З розповідей батьків знаю, що мене діставили в реанімацію. Щось знову потягло уверх. Потім побачив самого себе на лікарняному ліжку. Навколо бездиханного тіла вовтузилися лікарі. Побачив маму, яку батько намагався заспокоїти. Вона хотіла увірватися в реанімацію. Потім знепритомніла. Я підбіг до неї, цілував, просив пробачити. Вона мене не відчула. Батько підхопив її на руки і поніс до лікарів. Мене ніхто не помітив. Я хотів бігти за ним, але мене знову понесло. У лежачому положенні підіймався у небо на хмарах.

Побував у чистилищі.

— Там усе було таким, як на землі: дерева, трава, будинки. Я лежав на траві. Не обертав голови, але мав відчуття, що все бачу на 360 градусів довкола себе. Бачив, як до мене підійшла гарна Жінка. На Ній був дуже довгий одяг і накидка. За Нею ішов юнак. Він сильно плакав, потім упав перед Нею на коліна і про щось просив. Коли обоє підійшли до мене, хотів спитати: де я? Але раптом Вона сказала: "Господи, куди його?" Тоді я злякався, бо зрозумів, що помер. Моя душа була на небі, а тіло на землі. Почув голос: "Поверни його знову на землю, він прийшов завчасно. Молитви його матері умилостивили його". Тут тільки я зрозумів, що ця Жінка — Матір Божа, а юнак — мій Ангел-охоронець, який просив за моє життя.

Згадує, як того дня опинився у пеклі і раю.

— Ангел повів мою душу на землю. Щоб я не грішив, запропонував показати мені пекло. Щойно ми наблизилися до нього, на мене полізли страшні змії з довгими язиками. Там був нестерпний сморід. Змії намагаються заповзти на мене. Я кричав, але мого голосу ніхто не чув. З"явилася померла від аборту жінка, вона стала просити у Господа милості, і Він її спитав: "Чого про Мене ти забула, коли дітей губила у череві своєму". Кількох чоловіків годували черв"яками і жабами. Ангел пояснив мені, що так вони розплачуються за те, що їли м"ясо у піст. Тим, хто крав, руки обливали смолою. Брехунам і пліткарям відрізали язик, потім пришивали його на місце. І так безкінечно.

Ангел витяг хлопця із пекла.

— Сказав, щоб я каявся і молився, бо скоро настане кінець світу. Я заплакав, бо не знав жодної молитви і ніколи не ходив до церкви. Рай бачив тільки через ворота. Там пахло чимось неймовірним. Я бачив щасливих дітей. На одному дереві угледів груші. Потягнувся, щоб зірвати і помітив, що не маю рук.

Олександр вийшов із коми.

— Коли вернувся, дивлюся, лежить моє тіло майже мертве: прикрите простинню, голова трохи звисла. Як душа увійшла в тіло, не знаю. Відчув холод, з останніх сил підтиснув під груди коліна. Коли очнувся, півлікарні знепритомніли. Лікар сказав, що за три роки я ні разу не приходив до себе. Не думав, що так довго був на небі.

Після виходу з коми він два місяці не міг говорити.

— На запитання кивав головою і мугикав. Лікарі не могли пояснити того, що зі мною сталося. Але всі результати досліджень засвідчували, що я абсолютно здоровий. У мене повністю змінилися смаки. Почав налягати на тортики. З економічного університету, де закінчив тільки перший курс, забрав документи. Хочу поступати на психолога.

Після розмови Олександр поїхав на повторне обстеження до Німеччини.

роки лежала у комі Августина Леґґард з Норвегії. Вона опинилася в такому стані після пологів. Вийшла з коми, коли почула дитячий крик на вулиці. Попросила лікарів дати їй погодувати доньку. Але замість немовляти побачила 22-річну дівчину, схожу на неї. За рік Августина постаріла і мала вигляд 45-річної. За п"ять років померла.

Кожна четверта домовина на старих європейських кладовищах виявилася пошкодженою ізсередини. Дослідники, які облаштовували цвинтарі, вважають, що тодішні медики плутали смерть із комою і ховали живих.

В Англії досі діє закон, за яким у всіх холодильниках моргу має висіти дзвінок, аби ожилий міг покликати на допомогу.

У Словаччині до труни кладуть мобільний телефон.

Італійський поет Франческо Петрарка у 40 років заснув летаргічним сном. Його друзі вирішили, що він помер, і організували похорон. Петрарка прокинувся у домовині, коли її опускали в могилу. Сказав, що почувається чудово. Після цього прожив іще 30 років.

×