"Хотіла, аби син одружився. Але не уявляла, що приведе в дім таку невістку, — пише 54-річна Олександра з Київської області. — Наталія на чотири роки за Василя старша. Має дитину від першого шлюбу. Ми з чоловіком не були проти їхніх стосунків. Полюбили її доньку, як свою онуку. Коли Наташа завагітніла, вся робота по дому й господарству лягла на мої плечі. Не пускала її до важкої праці, але вона цього не оцінила. Ніхто мені не подякував і матір'ю називати не почав. Внукові вже 2 роки. Невістка сидить в декреті, але по господарству ні за що не береться. Я прибігаю з роботи, а в хаті бардак, їсти не зварено. Цілий день сидить в інтернеті. Діти голодні, зате в Наташі зачіска й манікюр. А мені на свої руки дивитися соромно. Коли стала на неї скаржитися синові, почалися скандали. Він на її боці, проблем не бачить. Бо я все поперу, приготую, попрасую. Хочу, щоб ішли на свій хліб. Шкодую, що відмовила їх після весілля знімати квартиру й жити окремо".

Листи коментує київський біо­енергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта фото Олександри, її сина Василя й невістки Наталії. У джинсах і білих футболках вони позують біля водоспаду в Карпатах.

— У вас із невісткою подібні характери, тому й важко порозумітися. Мир настане, коли молода сім'я оселиться окремо. Винаймуть житло до Нового року. А наступного почнуть будуватися на ділянці, яку Василю заповів дід. Ще одна онука народиться через рік. Невістка довго в декреті не сидітиме. Запропонують високооплачувану роботу в столиці. Виховуватимете онуків по черзі з її матір'ю.

"Батько покликав нас з сестрою й оголосив, що склав заповіт, — пише вінничанин Олександр, 48 років. — Я дев'ять років живу із сім'єю у будинку, що на мене переписала жінка, яку маю доглядати до смерті. На хату від батьків не розраховував. Жили з дружиною у гуртожитку. Потім познайомилися з бабою Вірою. Її діти виїхали за кордон. Має непростий характер, але ми притерлися одне до одного. Батько тепер поставив умову — якщо хочу успадкувати його дім, маю переїхати й доглядати його. Сестра відмовилася, бо свариться з ним щодня. А я не готовий взяти це на себе. Запропонував племіннику, та батько проти. Він переніс операцію на шлунку. Потребує догляду. Я ж можу приїздити тільки раз на тиждень. До його села добиратися півтори години".

Вкладає у конверт фото з дружиною й синами, зроблене восени біля альтанки. За парканом — дім, який опікуни за договором мають успадкувати від Віри. На іншій світлині хата батька — двоповерхова, з синьою черепицею.

— Якщо погодитеся на пропозицію батька, скоро пошкодуєте. Має непростий характер. Діти й дружина навряд чи зживуться з ним під одним дахом. Навесні хату продасте й купите батькові квартиру у Вінниці чи передмісті. Восени доньку покличуть заміж. 2023-го святкуватимете весілля та хрестини.

"Розлучена, живу з дорослими синами й матір'ю, — розповідає в листі 54-річна Оксана з Черкаської області. — Маю проблеми зі здоров'ям, не можу їздити в транспорті. У вересні познайомилася з чоловіком, який сподобався. Його звати Анатолій, 57 років, за гороскопом — Риби. Розповідає, що з дружиною живуть в одній квартирі як сусіди. Не розлучений. Жінка хоче, щоб переписав свою частку квартири на когось із дітей. Уміє все робити, неледачий. Телефонуємо одне одному, але частіше дзвоню я. Мені приємно чути його голос. Чи варто сподіватися на стосунки й сімейне життя з цим чоловіком?"

— Почуття взаємні. Подобаєтеся Анатолію, але чекати від нього рішучих дій марно. Скромний, своє ставлення може довго приховувати. Хочете розпочати стосунки з ним — візьміть ініціативу у свої руки. Запросіть на побачення чи в гості, познайомте з близькими. Хоч як би хто з них не відреагував на появу цього чоловіка в домі, слухайте власне серце. Коли, якщо не зараз, бути щасливою й коханою? Наступного року зірки обом віщують шлюб і переїзд.

"Донька вийшла заміж за чоловіка, який на 38 років за неї старший, — пише ковельчанка Олена Максимівна, 63 роки. — Петро був тричі одружений, має сімох дітей і 12 онуків. Вони всі живуть за його рахунок, бо відкрив м'ясокомбінат і чотири магазини. Моя Світлана працювала в нього касиром, потім вивчилася на бухгалтера. Зустрічалася з хорошим хлопцем, доки не завагітніла від Петра. Тепер носить його дитину, але поваги до неї в родини нема. Кожен намагається образити й завдати болю. Вона в мене терпляча й мудра, але я не можу дивитися на ці приниження. Петро обіцяє купити їй квартиру, коли народить йому сина. Чи дотримає слова?"

Вкладає у конверт фото Світлани й Петра. Бородань у піджаку обнімає худорляву дівчину в синьому пальто. Біоенергетик запалює свічку. Обводить нею навколо світлини. Вогонь підіймається вгору, свічка димить, капає віск.

— Світлана стане четвертою й останньою дружиною для Петра. Народить йому сина та двох доньок. Лише з нею зуміє побудувати тривалі й міцні стосунки. Бо це єдиний шлюб, який укладений з любові, а не з розрахунку. Матиме не одну квартиру, але з родичами чоловіка доведеться знайти спільну мову. Тоді перестануть нахабніти й дошкуляти. Донька буде щаслива в цьому шлюбі. Не хвилюйтеся через різницю у віці. На кращого зятя годі сподіватися. А от вам зірки обіцяють несподівану зустріч за кілька днів до Нового року. В житті з'явиться чоловік із минулого, якого не перестаєте любити. Час визначитися, а не ховатися від почуттів. Прийміть запрошення й зустріньте свята разом.

×