— Тато незлюбив мого Андрія після першого знайомства. На сватанні так напився, що плакав у мене на плечі. Просив: "Не виходь за нього заміж, він тихо говорить, а в тихому болоті чорти водяться". Я не послухалася. Думала, Андрій мене любить, — розповідає 22-річна Тетяна Моргунова з Полтави. Вона розлучилася з киянином 25-річним Андрієм Яровим за півтора року після весілля.

— З Андрієм познайомили друзі. Я навчалася на першому курсі педагогічного університету, а він тільки повернувся з армії. Через місяць запропонував переїхати до нього й одружитися. Подружки в гуртожитку заздрили, казали, заміж виходжу за київську приписку.

Весілля відгуляли в столиці. Жили у двокімнатній квартирі разом з батьками. Андрій працював охоронцем у "Приватбанку".

— Рік прожили душа в душу. Річницю весілля планували відзначати вдома. Вранці Андрій з нічної зміни не прийшов. Набрала його, а мобільний відключений. Обдзвонила "швидкі" і морги, але його там не було. З'явився наступного дня з перегаром, рубашка пом'ята, майку згубив. Ввалився на диван і спав до вечора. До мене підійшла свекруха. Каже: мабуть, Андрій загуляв, і я в тому винна, бо не задовольняю його як жінка. Від тих слів хотілося вискочити з сьомого поверху. Не знаю, як ми помирилися. А за пару місяців подружка запросила у гості на Волинь. Поїхали, бо Андрій далі Києва не був.

Катя його бачила вдруге після весілля. Влаштували пікнік на природі. Від вина мене розморило. Заснула прямо на траві. Прокинулася о п'ятій ранку. Андрій спав поруч, однією рукою обійняв Катю. Коли поверталися автобусом додому, вона сіла поруч, шепотіла на вухо: "Що б не сталося у житті, пам'ятай, він тебе дуже любить". Тоді не знала, що це означає.

За місяць свекруха повела до знайомого гінеколога. Він знайшов у мене тріхомоніаз — венеричну хворобу. Свекруха всю дорогу повторювала: "Догулявся, довидєлувався". Вдома влаштувала Андрієві допрос з пристрастієм. Він не міг згадати, від кого заразився. Розказав, що переспав з Катькою, а до того ще з кількома дівчатами, коли святкував нашу годовщину свадьби. Свекруха знову мене обвинила: "Розумна жінка не знайомить чоловіка з подругами".

Я скурила півпачки сигарет, спакувала речі в три пакети, обручку лишила на тумбочці й пішла з дому до подруги.

Через чотири дні Андрій розшукав в університеті. Питає, що будемо робити. Я сказала, треба розлучатися. Домовилися зустрітися з паспортами біля рацсу через два дні. У черзі стояли 3 години. Коли мали заходити, Андрій вирвав з рук мій паспорт. Просив вибачити, обіцяв, що знімемо квартиру окремо від батьків. А я поспорила з ним на ящик пива, що все рівно розійдемося.

Через місяць знову пішли на розвод, бо жити разом не могли. Андрій приніс під рацс ящик пива. Після розлучення я ще довго переживала. Під подушку клала наше весільне фото, мріяла, аби він повернувся. Від знайомих почула, що Андрій знову одружився — від нього завагітніла випускниця школи.

×