Щоб стопа мала розмір 10 см, її забинтовували у ранньому віці. Років через п'ять отримували "лотосову ніжку". Ця традиція походить із Х століття. — У 2 роки мама примотувала мені всі пальці, крім великого, до ступні та змушувала ходити в тісному взутті, — розповідає 102-річна Хан Чао Ні. Вона — одна з останніх "лотосових ніжок" у Китаї. Мають довжину 9 см. — Це було ознакою краси. Коли батьки хлопця приходили свататися, насамперед запитували про розмір ноги дівчини, а потім їх цікавило обличчя. Великі ступні мали селянки, бо мусили працювати в полі. А маленькими ніжками дехто навіть не міг сам ходити. Взуття для мініатюрних ніг робили у формі конуса, щоб нагадував бутон лотоса. Взуття шили з шовку та бавовни, вишивали квітами, птахами, тваринами. Після приходу до влади комуністів 1949‑го бинтувати ноги в Китаї заборонено.














Коментарі