— Культура змінюється. Століття тому в одній хаті мешкали кілька поколінь, від прадіда. Тепер навіть рідні діти й батьки не можуть ужитися, — каже сімейний психолог Світлана Васьківська, 60 років.
Чому?
— Колись батьки нас учили всього: як пекти хліб, як у полі працювати. У Радянському Союзі були інші правила виживання, як і після його розпаду. Батьки не вміли жити по-новому, діти вчилися одні в одних. Не було соціальних гарантій, батьки рідко що мали передати у спадок. Тепер же, за часів інформаційних технологій, діти вчать батьків. Молодим здається, що знають усе.
Будь-які стосунки легше формувати з чистого аркуша: люди починають співпрацювати, домовляються, долають труднощі. А зять чи невістка приходять у дім, де все налагоджено, можуть тільки пристосовуватися. Це не кожному під силу.
Вважаєте, новій сім'ї варто зразу жити окремо?
— Так. Рік-два пожити удвох, а потім можна переїхати і до батьків, якщо нема іншого виходу.
У цей період подружжя визначається, які ролі кожен із них бере на себе у стосунках. Тобто, як вирішують проблеми, ділять обов'язки, витрачають гроші, відпочивають. Це має усталитися. Чим ближче вони перебувають до батьків, ту модель і приймають. Той із подружжя, хто живе у своїх, почувається впевненіше. Це заважає вибудовувати рівноправні стосунки. Модель батьків новій сім'ї може не підійти. Ще гірше, коли відносини між батьками — поганий приклад.
Наскільки сильно таке сусідство впливає на стосунки подружжя?
— Є психологічна особливість: людина не може бути одночасно і сином, і чоловіком. Або і дочкою, і дружиною. У цій подвійній ролі важко будувати сімейні стосунки. Деякі мої клієнтки розповідають: "Чоловік відпускає мою руку, коли на кухню заходить його мати". І це викликає образу.
Важливо вибудовувати стосунки із тещею чи зі свекрухою напряму. Не передавати через чоловіка або дружину. Переказувати лише позитивне. Якщо мати похвалила невістчин пиріг, обов'язково сказати. Але не те, що батьки наговорюють: "не випрала, не приготувала". Коли ви втягуєтеся у боротьбу вашої матері з зятем чи невісткою, то докладаєтеся до розпаду вашої сім'ї. У таких ситуаціях краще роз'їхатись.
Як будувати стосунки, коли все-таки довелося жити з батьками?
— Варто розділятися на дві сім'ї. Жити, як сусіди. Поділити оплату комуналки і навіть полиці у холодильнику. Мати не може без стуку заходити в спальню до молодих, навіть коли треба терміново щось узяти чи вирішити.
Як змінювати стратегію з народженням малечі?
— Насамперед не перекладайте свої обов'язки на батьків.
У дитини в перші два роки формуються сприйняття світу і відчуття безпеки. Їй буде важче адаптовуватись, коли безпека залежить від інших. Бабуся чи няня — людина з другим запахом, характером.
Це виключить також проблему маніпуляцій та незадоволення від батьків. Коли приймаєте допомогу — прийматимете і чиїсь правила. Буває, просять бабусю піти з роботи в 40–50 років, аби доглядала за дитиною. За кілька років малюк підростає, а жінка за віком уже не може влаштуватися на роботу.
8 
35413
Коментарі