"Наснилися цукерки в золотистих обгортках"

 

"Лежу в лікарняній палаті. Все біле довкола. Не розумію, чи хвора, чи так собі відпочиваю, бо нічого не болить. Не чекаю на лікаря, бо знаю, що все одно не прийде. Але маю відчуття, що треба лежати. Тільки дивно, що в палаті зі мною нікого немає, а ліжок аж вісім. Дивлюся на стелю, малюю на ній карту України, наче мандрую областями. Багато де була, а от на Закарпатті не довелося. Треба, думаю, поїхати. Але чую чоловічий голос: "А ти була на Донбасі? Боїшся, що тут шахти, терикони? Але ж тут теж люди і можна знайти любов. І тут співають "Несе Галя воду". Цей голос мене зачепив за живе, бо ж я — Галя. Про себе додам: була заміжня, синові чотири роки, живе з бабусею, бо в мене грошовита робота. Галина, 31 р., м. Київ".

Українцям завжди сняться рідна хата, Україна, свої пісні. Нічого дивного. Лежати в лікарні — захворіти. Але ж і любов схожа на хворобу. Проаналізуйте власне самопочуття. А ще сон підказує: варто поїхати не в Закарпаття і не на Донбас, а до сина.

"Є в нашому селі жінка, що розуміється на снах. Наснилися мені цукерки в золотистих і перламутрових обгортках. Аж дві таці. Я перебираю їх руками, розгортаю і назад замотую. Такі гарні, що жалко їсти. Пішла до тітки Тетяни, а вона й каже: "Чоловік тебе зрадить. Може, аж дві жінки буде мати". Так і сталося. Поки розбиралася з однією, другу знайшов. Тепер вирішую: чи на розвод подавати, чи якось утихомириться. Він у мене не красень, але бичок здоровий, у свої сорок ще не спився. Після скандалу нікуди не ходить, ложки й ополоники теше з дерева. А що там на думці в нього, хтозна. Аж знов бачу сон. Летить літак і кидає бомби. Тільки ті бомби не розриваються, вибухів не чути, а гупають. О. А., Хмельницька обл.".

Чоловік тобі зрадить

Здається, ваше життя налагоджується. До розлуки не дійде, але ще якийсь час буде відлунювати. Може, літак принесе якусь приємну звістку.

"Коли мала їхати в далеку дорогу, наснилося багато всякої звірини: граються на поляні, веселяться. І нема серед них ні старших, ні менших. Навіть не знаю, якої вони породи. Схожі на ведмедів чи на бобрів, але не вовки — це точно. Дуже переживала, що буде. Але сталося тільки добре: потрапила в компанію чоловіків, відчула стільки уваги. Думаю: хоч би ще раз таке наснилось. Але у відрядження не їду, доглядаю хвору свекруху. Вона ще не стара, але немічна, каже, що буде помирати. Їй теж всяке сниться. Бачила себе у дзеркалі дуже старою, зі зморшками й обвислими вухами, сивим волоссям. Поганючий сон. А мені саме в ту ніч снилися якісь монахи: прийшли до нашої хати, стоять під вікнами й моляться. Я свекрусі не розповіла нічого. Ольга Сильвестрівна, м. Тернопіль". 

Сни справді тривожні. Все може трапитись. Розповідати хворій людині такі сни не обов"язково.

×