Пʼятниця, 26 грудня 2014 06:25

"Нам положено авто, але ми на черзі 246-ті"

Автор: ФОТО: Валентина Мураховська
  Надія Рудзінська з міста Рава-Руська на Львівщині з чоловіком Олександром Гаврилюком познайомилася через оголошення в газеті
Надія Рудзінська з міста Рава-Руська на Львівщині з чоловіком Олександром Гаврилюком познайомилася через оголошення в газеті

— Коли сказала про весілля, донька поставила перед фактом: або вона, або чоловік. Я вийшла заміж, бо люблю Сашка. Думала, дитина мене пробачить, — говорить 53-річна Надія Рудзінська з міста Рава-Руська на Львівщині.

30 серпня вона побралася з 40-річним Олександром Гаврилюком із міста Тульчин на Вінниччині. Обоє — коротуни. Олександр має зріст 1,28 м. Надія нижча за чоловіка на 20 см.

— Після весілля планували жити в чоловікових батьків у Тульчині, але через місяць я зрозуміла, що дуже хочу додому, — каже Надія. — З батьками добре. Та я звикла бути господинею в своїй хаті. Все сама роблю з 30 років: і дрова рубаю, і в хаті грубку палю.

— Із донькою Василиною посварилася перед весіллям. Вона — моя племінниця, але називаю дочкою. Її мати — моя старша сестра. Та вийшла заміж удруге й народила ще одну дівчинку. Василину виховала я. Мене до чоловіка ревнувала страшно.

На весілля Василина не приїхала. Запрошення проігнорували й дві сестри Надії, які теж були проти її заміжжя.

— З чого такий спротив, досі не розумію. Може, через хату, яку маю, — розмірковує. Показує фото сестер. Вони всі високі. — Маленька в родині лише я. Мама мені хату свою заповіла.

— У Рава-Руську повернулися в жовтні, — згадує Надія. — Сіли з Василиною, поговорили. Сказала, як сильно її люблю. Зараз у нас все добре.

— Ми одне без одного не можемо, — розповідає Олександр. — Їздив на місяць в санаторій у Дніпропетровську область. Пробув там три тижні. Одне до одного по 50 разів на день дзвонили. Так скучив за нею, що втік із санаторію на тиждень раніше. Сумував за жінчиними обідами. Вона готує смачно, як у ресторані, — каже Олександр.

Весілля святкували в Тульчині. Запросили 30 гостей — переважно друзів нареченого. У весільну подорож не поїхали через брак грошей.

— Саша мріяв повезти мене на море в Одесу. Але я страшно боюся води. Дитиною мене скинули в річку, — про­довжує Надія. — А ще ми повінчатися хотіли.

Молодята познайомилися через оголошення в газеті. До весілля зустрічалися півроку.

— Зараз мріємо про машину від соціального фонду. Нам положено авто, але ми на черзі 246-ті, — каже Надія.

Зараз ви читаєте новину «"Нам положено авто, але ми на черзі 246-ті"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2573
Голосування Чи потрібно відновлювати постачання води з Дніпра в окупований Крим?
  • Ні. Окупанти повинні самотужки забезпечувати окуповану територію
  • Так. Там також живуть люди
  • Потрібно воду продавати задорого
  • Ваш варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода