Ексклюзиви
четвер, 20 грудня 2007 17:51

На вечорницях у музеї Гончара шукали Варвару

Автор: фото: Наталя ЧУБЕНКО
  На вечорниці в київський музей Івана Гончара етнограф зі Львова Ольга Наливайко привезла півня, бо вважає його ритуальною твариною. Гості поїли птаха узваром
На вечорниці в київський музей Івана Гончара етнограф зі Львова Ольга Наливайко привезла півня, бо вважає його ритуальною твариною. Гості поїли птаха узваром

На Варвари у столичному музеї скульптора Івана Гончара відбулися вечорниці. Ведучий свята Юрко Мельничук походжає між гостей, шукає дівчину на ім"я Варвара. Каже, що на неї чекає сюрприз. Серед присутніх таких немає. Мельничук констатує, що це рідкісне ім"я.

Художниця Оксана Білоус, 43 роки, принесла 50 розписаних курячих яєць та одне страусове. Хвалиться, що в неї замовляють писанки Віктор та Катерина Ющенки.

— Коли потрібні писанки, дзвонять із секретаріату. Якось Віктор Андрійович побачив мене на фестивалі "Країна мрій". Вигукнув: "Нарешті я до вас добрався!". Спершу ми спілкувалися через стіл. Він попросив мене вийти, обійняв, і так нас сфотографували. Я бережу це фото.

Оксана за освітою — вчитель географії, але в школі не працювала:

— Бог милував. Вийшла заміж, гледіла дітей. За день можу зробити 20 писанок, ціна однієї — 25 гривень.

44-річний депутат Київради Олександр Бригінець пропонує 36-річній співачці Анжеліці Рудницькій з"їсти пряника — козака на коні. Художник Володимир Рак загортає пряника в папір. Задумливо походжає між пряників-вершників, козаків та молодиць із довгими заплетеними косами. Кличе хлопця у вишиванці. Запитує, чи знає той, як готувати такі вироби. Хлопець заперечно хитає головою. Художник бере його за руку, говорить:

— Женю, пряники — це неправильна назва. По-українськи треба казати пірники.

Хлопець вириває руку, каже, що він не Женя. Художник захоплено розповідає, що пірники покривають червоним харчовим барвником, а по ньому малюють збитим білком.

До усміхненої співачки Ніни Матвієнко, 59 років, підбігає вчителька молодших класів Наталя Шуліка. Запинаючись, просить автограф:

— Ніночко, я не смію мріяти. Хоч кілька слівечок напишіть на пам"ять.

Матвієнко швидко пише п"ять рядків. Лагідним голосом  розповідає, що такі заходи збирають одних і тих самих людей. Усі вони національно свідомі. Пригадує, як 1980-го гастролювала Далеким Сходом. На одному з концертів познайомилася з геологами Віктором та Володимиром. А за кілька років зустріла їх у Києві на вечорницях.

— Один став священиком, а другий — політиком, потім працював у Народному Русі.

Повз співачку проходить її чоловік, художник Петро Гончар, 56 років. Помітивши дружину, зауважує:

— Яке в тебе гарне намисто! Воно тобі до лиця.

Ніна Матвієнко дякує, усміхається, розглядає своє фіолетове намисто. Організатори обіцяють до Водохреща провести гуляння на залізничному вокзалі та в метрополітені.

Зараз ви читаєте новину «На вечорницях у музеї Гончара шукали Варвару». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути