— За всіма правилами я одружувався два роки тому. Наречена Ліля хоч і єврейка, ніколи в житті в синагозі не була. У неї батько — професор, в інституті працював, у сім'ї самі атеїсти. А я сказав — хочу, щоб усе було правильно, — каже одесит Анатолій Поліванов, 30 років.
Він прийшов подивитися на єврейське весілля. Воно відбулося у Львові в неділю на фестивалі клезмерської музики. Клезмери — це єврейські народні музиканти.
Навколо фонтана "Нептун" на площі Ринок збираються кілька сотень людей. Оглядають молодят Лею та Іцхака. Насправді це Анжела та Руслан.
Весільна хода прямує до вул. Староєврейської. Колись тут діяли дві синагоги, школа. На мотузках над дорогою розвісили шматки тканини й білизну. В натовпі йдуть клезмери. Серед їхніх інструментів — кілька труб, барабан і рахівниця.
Під будинками розклали ятки. Декоративна тарілка із зіркою Давида коштує 50 грн. Стільки ж — подушка з написом на івриті. За чорно-білу карту "Єврейські місця Львова" просять 30 грн. Чоловік у сірій ярмулці продає сертифікати учасників фестивалю. Стоїть за столиком із вивіскою "юрист". Двоє жінок кидають йому до скляної коробки по 20 грн.
— Ото вже євреї, на всьому зароблять, — сміється 57-річна Юлія Дмитрієва, ховаючи друкований на принтері папірець до сумочки.
— Ці папери підписані "магістр Васінберг". То буцім ваше прізвище? — перепитує "юриста" подруга Юлії.
— Мій попередник, який стояв тут торік, мав прізвище Васін. Але сьогодні він не може виконувати ці обов'язки, бо є батьком нареченої, — пояснює той.
Четверо євреїв у капелюхах і ярмулках виносять на палицях хупу — біле полотно. Молодята стають під ним. Дівчата ходять навколо із запаленими свічками. Рабин зачитує ктубу — весільний контракт. Євреї почали укладати їх першими.
— Придане, яке панна Лея принесла йому з батьківського дому, склало суму 200 злотих. Це прийняв Іцхак, син Наума, і додав від себе таку ж суму. Так що всього в наявності є 400 злотих, — читає рабин.
— Раніше молодят не питали, чи хочуть весілля — усе вирішували батьки, — каже 63-річна Адель Діанова з благодійного фонду "Хесед-Ар'є". — На знайомство давали п'ять днів. У весільному контракті часто прописували, через скільки часу дружина зобов'язується народити дитину. Якщо цього не сталося, рабин міг дозволити розлучення. Після основного обряду мало бути частування. На єврейському весіллі не менше 18 страв. Усі — кошерні. Євреям не можна вживати в одну трапезу м'ясні та молочні страви, їсти свинину, зайчатину, м'ясо хижих тварин і птахів, рибу без луски. Усі страви подають у посуді, з якого не їв ніхто, крім євреїв.
6 
1
Коментарі
1