Триста людей прийшли 15 липня в селі Надиби Старосамбірського району Львівської області на похорон 23-річного Ігоря Терлецького. Місяць тому сержант Самбірської військової частини повернувся з африканської країни Ліберія. Там миротворець захворів на малярію. 13 липня його не стало.
— Ігорчику, як я без тебе буду? — голосить мати 44-річна Наталія Терлецька. Жінка непритомніє. Сини 20-річний Василь і Микола, 18 років, ведуть матір попід руки.
— Мамо, а чому Ігорчик не встає? — притуляється до Наталії наймолодша донька Христина, 6 років.
19-річна Юлія Качмар у руці тримає золоту обручку. Вона чекала на повернення Ігоря з Ліберії. Побачитися з коханим не встигла.
— Здавала сесію в Ставропігійському інституті у Львові. Прибігла до Ігоря в лікарню, та не впустили. Побачила його вже мертвого, — плаче.
На цвинтарі крапає дощ. Юлія кидає перстень у могилу.
— Його тато до себе забрав, — шепочуться односельчанки. — Два місяці пройшло, як Іван помер. Ігор на сороковини приїхав, на цвинтар із вінком ходив. Потім на паркан біля хати сперся та плакав.
Із листопада минулого року до червня 2008-го Ігор Терлецький виконував у Ліберії миротворчу місію в 56-му спеціальному вертолітному загоні. Працював електриком. Двічі на тиждень телефонував рідним, цікавився їхнім здоров"ям. Розпитував про друзів і дівчину.
— Про смерть тата не змогли Ігорю сказати, бо в нього поламався мобільник, — розповідає Микола Терлецький. — Та брат, видно, відчув. Подзвонив із чужого телефону, сказав, що його мучить якийсь неспокій.
— Ігор важко переніс утрату батька. Не рюмсав, але дуже переживав, — згадує старший сержант 28-річний Олексій Ребзель. Він служив разом із Терлецьким у Ліберії. — В останні дні перед відльотом казав, що жахіття сняться. У снах його гадюки кусали.
Ігор повернувся додому 18 червня. У санчастині міста Калинів під Самбором пройшов медогляд. Солдатам видали по чотири протималярійні таблетки "Фанзідар".
— Здавали кров на аналіз, — каже 44-річний миротворець Василь Латик. — Через три дні прийшли результати. Ігорю сказали, що здоровий, і відпустили додому. За півроку в Ліберії ніхто з наших не хворів на малярію.
Родина Терлецького живе в Самборі в двох кімнатах гуртожитку.
Перед відльотом казав, що жахіття сняться
— Два рази їздив у Ліберію, — розповідає Наталія Терлецька про сина. — Зароблене за перший раз відкладав на власну квартиру. Та ціни на житло зросли, вирішив удома ремонт зробити. Для прибудови вже бетон вибили. Восени знову хотів поїхати.
У Ліберії Терлецький щомісяця отримував 647 доларів.
23 червня Ігор поїхав у Львів до 30-річної двоюрідної сестри Лесі. Залишився переночувати, на ранок піднялася температура до 38°. Наступного дня йому полегшало, а в середу заболіло горло. Сестра викликала "швидку". Ігоря відвезли в інфекційне відділення Військово-медичного клінічного центру Західного регіону у Львові. Через два дні перевели в реанімацію. Ігор втратив свідомість, його підключили до апарату штучного дихання.
— У пацієнта були одразу дві форми малярії — триденна та тропічна, — каже 48-річний Степан Ткачук, начальник клініки інфекційних відділень Військово-медичного центру. — У Ліберії його, очевидно, вкусив комар. Інкубаційний період малярії — 8–16 днів. Таких хворих лікують у Києві. Ігоря не могли транспортувати, бо він звернувся запізно з температурою 39,5. У нього виник ряд ускладнень: інфекційно-токсичний шок, ниркова недостатність і набряк головного мозку.
— Два дні підряд капали глюкозу та чекали професора з Києва, — згадує Наталія Михайлівна. — Знайомі зв"язалися телефоном з африканським професором, який лікує малярію. Він дуже дивувався, що Ігоря кололи глюкозою. Від того хвороба лише розвивається та спалює здорові органи.
У п"ятидітній сім"ї Терлецьких Ігор був найстаршим. Василь і Микола працюють. 13-річний Роман страждає на легку форму дитячого церебрального паралічу. Христина піде в перший клас.
— Мала з дня на день Ігоря чекала. Він їй спортивний костюм, кофтину та спідничку привіз, — зітхає мати. — Дитині пояснили, що люди після смерті знову народжуються. Тепер постійно питає, коли Ігор народиться.
1985, 21 березня — Ігор Терлецький народився в с. Надиби Старосамбірського р-ну Львівської обл.
2003 — закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики
2004 — підписав контракт на службу у військовій частині в Самборі на Львівщині
2006 — уперше поїхав миротворцем у Ліберію
2008, червень — повернувся з Африки, захворів на малярію, 13 липня помер
3 
1
Коментарі
1