Понеділок, 21 липня 2008 17:29

Миротворець Ігор Терлецький помер від малярії

Автор: фото із сімейного архіву Терлецьких
  Ігор Терлецький із матір’ю Наталією Михайлівною в Охтирці Сумської області, де проходив строкову службу 2004 року
Ігор Терлецький із матір’ю Наталією Михайлівною в Охтирці Сумської області, де проходив строкову службу 2004 року

Триста людей прийшли 15 липня в селі Надиби Старосамбірського району Львівської області на похорон 23-річного Ігоря Терлецького. Місяць тому сержант Самбірської військової частини повернувся з африканської країни Ліберія. Там миротворець захворів на малярію. 13 липня його не стало.

— Ігорчику, як я без тебе буду? — голосить мати 44-річна Наталія Терлецька. Жінка непритомніє. Сини 20-річний Василь і Микола, 18 років, ведуть матір попід руки.

— Мамо, а чому Ігорчик не встає? — притуляється до Наталії наймолодша донька Христина, 6 років.

19-річна Юлія Качмар у руці тримає золоту обручку. Вона чекала на повернення Ігоря з Ліберії. Побачитися з коханим не встигла.

— Здавала сесію в Ставропігійському інституті у Львові. Прибігла до Ігоря в лікарню, та не впустили. Побачила його вже мертвого, — плаче.

На цвинтарі крапає дощ. Юлія кидає перстень у могилу.

— Його тато до себе забрав, — шепочуться односельчанки. — Два місяці пройшло, як Іван помер. Ігор на сороковини приїхав, на цвинтар із вінком ходив. Потім на паркан біля хати сперся та плакав.

Із листопада минулого року до червня 2008-го Ігор Терлецький виконував у Ліберії миротворчу місію в 56-му спеціальному вертолітному загоні. Працював електриком.  Двічі на тиждень телефонував рідним, цікавився їхнім здоров"ям. Розпитував про друзів і дівчину.

— Про смерть тата не змогли Ігорю сказати, бо в нього поламався мобільник, — розповідає Микола Терлецький. — Та брат, видно, відчув. Подзвонив із чужого телефону, сказав, що його мучить якийсь неспокій.

— Ігор важко переніс утрату батька. Не рюмсав, але дуже переживав, — згадує старший сержант 28-річний Олексій Ребзель. Він служив разом із Терлецьким у Ліберії. — В останні дні перед відльотом казав, що жахіття сняться. У снах його гадюки кусали.

Ігор повернувся додому 18 червня. У санчастині міста Калинів під Самбором  пройшов медогляд. Солдатам видали по чотири протималярійні таблетки "Фанзідар".

— Здавали кров на аналіз, — каже 44-річний миротворець Василь Латик. — Через три дні прийшли результати. Ігорю сказали, що здоровий, і відпустили додому. За півроку в Ліберії ніхто з наших не хворів на малярію.

Родина Терлецького живе в Самборі в двох кімнатах гуртожитку.

Перед відльотом казав, що жахіття сняться

— Два рази їздив у Ліберію, — розповідає Наталія Терлецька про сина. — Зароблене за перший раз відкладав на власну квартиру. Та ціни на житло зросли, вирішив удома ремонт зробити. Для прибудови вже бетон вибили. Восени знову хотів поїхати.

У Ліберії Терлецький щомісяця отримував 647 доларів.

23 червня Ігор поїхав у Львів до 30-річної двоюрідної сестри Лесі. Залишився переночувати, на ранок піднялася температура до 38°. Наступного дня йому полегшало, а в середу заболіло горло. Сестра викликала "швидку". Ігоря відвезли в інфекційне відділення Військово-медичного клінічного центру Західного регіону у Львові. Через два дні перевели в реанімацію. Ігор втратив свідомість, його підключили до апарату штучного дихання.

— У пацієнта були одразу дві форми малярії — триденна та тропічна, — каже 48-річний Степан Ткачук, начальник клініки інфекційних відділень Військово-медичного центру. — У Ліберії його, очевидно, вкусив комар. Інкубаційний період малярії — 8–16 днів. Таких хворих лікують у Києві. Ігоря не могли транспортувати, бо він звернувся запізно з температурою 39,5. У нього виник ряд ускладнень: інфекційно-токсичний шок, ниркова недостатність і набряк головного мозку.

— Два дні підряд капали глюкозу та чекали професора з Києва, — згадує Наталія Михайлівна. — Знайомі зв"язалися телефоном з африканським професором, який лікує малярію. Він дуже дивувався, що Ігоря кололи глюкозою. Від того хвороба лише розвивається та спалює здорові органи.

У п"ятидітній сім"ї Терлецьких Ігор був найстаршим. Василь і Микола працюють. 13-річний Роман страждає на легку форму дитячого церебрального паралічу. Христина піде в перший клас.

— Мала з дня на день Ігоря чекала. Він їй спортивний костюм, кофтину та спідничку привіз, — зітхає мати. — Дитині пояснили, що люди після смерті знову народжуються. Тепер постійно питає, коли Ігор народиться.

1985, 21 березня — Ігор Терлецький народився в с. Надиби Старосамбірського р-ну Львівської обл.
2003 — закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики
2004 — підписав контракт на службу у військовій частині в Самборі на Львівщині
2006 — уперше поїхав миротворцем у Ліберію
2008, червень — повернувся з Африки, захворів на малярію, 13 липня помер

Зараз ви читаєте новину «Миротворець Ігор Терлецький помер від малярії». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода