— Він постійно чекає дзвінків від режисерів, — розповідала півроку тому дружина російського актора Михайла Пуговкіна. — Не знімається не через вік, а тому, що немає гідних пропозицій. Пропонують чомусь ролі злодіїв, бандитів — а це не те, що хотів би зіграти Михайло Іванович.
У п"ятницю опівдні, за два тижні після свого 85-річчя, він помер. Михайло Пуговкін хворів на цукровий діабет. Торік у нього стався інсульт. За тиждень до смерті лікарі діагностували проблеми із судинами головного мозку.
Актор народився у селянській родині в селі Рамешки Костромської області Росії. Перед війною сім"я переїхала до Москви.
— Жили в маленькій квартирі у Печатниковому провулку, — згадував він. — У кімнаті нас було 12. Я спав під опалювальною батареєю.
Михайло із братами працював на заводі електромонтером. Після роботи йшов на заняття у драматичний гурток. Якось художній керівник доручив йому головну роль у творі Островського "Свои люди — сочтемся". Пуговкін за ніч вивчив не тільки роль, а й усю п"єсу.
У кіно дебютував 1940-го — в епізодичній ролі у стрічці "Дело Артамоновых". Картину не встигли озвучити, бо розпочалася війна. Із батьком та братами Пуговкін пішов на фронт, потрапив у стрілковий полк розвідником. 1942-го отримав поранення в ногу. У шпиталі його почали готувати до ампутації.
— Мені не можна без ноги, я ж артист! — навідріз відмовився Пуговкін.
1943-го він вступив до школи-студії МХАТ на курс Івана Москвіна.
— Іван Михайлович побачив мої документи і здивувався: "Ви ж уже артист! І хочете вчитися?" — розповідав Пуговкін. — Кажу, що мені дуже треба вчитися. Москвін веде далі: "Та у вас же тільки три класи освіти!" довелося розказати свою біографію — де жив, працював, знімався. Потім Москвін в управлінні вищої школи придумав, що я загубив атестат на фронті.
Справжнім дебютом Пуговкіна стала стрічка "Весілля" 1944-го. Загалом у кіно він зіграв понад 100 ролей, більшість — комічних.
Михайло Пуговкін був одружений тричі.
— У молодості циганка наворожила мені трьох дружин, — розповідав актор. — Я, звісно, не повірив, але життя показало, що вона була права.
Уперше він узяв шлюб 1947-го — з однокурсницею, актрисою Надією Надєждіною. У подружжя народилася донька Олена, вона також стала актрисою. Пуговкін і Надєждіна розійшлися через 12 років. 1961-го побрався зі співачкою Олександрою Лук"янченко.
— Цей шлюб багатьох здивував, — згадували знайомі актора. — Лук"янченко тоді була відомою співачкою, мала вісім своїх платівок. А Пуговкіну Марк Бернес придумав прізвисько "селянин". І раптом цей "селянин" одружується з естрадною примою!
Вони прожили разом 32 роки. 1991-го Лук"янченко померла. Михайло Іванович важко переніс смерть дружини. Аби розвіятися, поїхав до Ялти озвучувати фільм. Там познайомився із на 14 років молодшою Іриною Лавровою, сестрою свого друга, актора Юрія Медведєва.
— Він здивував мене своєю любов"ю до прогулянок, — розказувала Ірина. — Міг годинами намотувати кілометри містом. А ще він у житті такий самий, як і на екрані — добрий і веселий.
Назабаром вони одружилися. Ірина Лаврова стала його менеджером. Останню роль Михайло Пуговкін зіграв 2004-го у фільмі "Діаманти для Попелюшки".
Прощання з покійним відбудеться сьогодні в московському Домі кіно. Його відспівають у храмі Всіх Святих, а поховають на Ваганьківському цвинтарі. Вдова каже, актор хотів, щоб його поховали там поряд з Олександром Абдуловим, із яким приятелював. Але місце вибрали метрів за 500, бо не було вільної ділянки.
3 
1
Коментарі