16 квітня у Львові на Личаківському кладовищі поховали колишню учасницю Організації українських націоналістів Марію МАКОГОН-ДУЖУ, 94 роки. Залишилися доньки Леся та Мирослава, п'ятеро онуків і восьмеро правнуків.
— Познайомився із пані Марією понад 20 років тому на зустрічах Братства ветеранів ОУН-УПА у Львові. Приходила туди з чоловіком, колишнім членом Проводу ОУН Петром Дужим, — розповідає 39-річний Микола Посівич, дослідник українського визвольного руху. — Обмінювалися спогадами, книжками. Вона зібрала чи не найбільшу бібліотеку націоналістичної літератури в Україні. Після смерті чоловіка публікувала його спогади. Вона вірила в Україну. Не опускала рук, була оптимістка. Але при цьому — прагматична і практична жінка.
Марія Макогон-Дужа вступила до юнацтва ОУН 1942-го. За шість років її арештували. Засудили до 10 років позбавлення волі. Покарання відбувала на Колимі. Працювала на лісоповалі.
— Просила тоді Бога, щоби впасти і щось собі зламати, — казала про заслання.
На волю вийшла 1956-го. До 1964 року жила у Воркуті в республіці Комі, Росія. Отримала спеціальність бухгалтера. Першим її чоловіком став надрайоновий референт СБ ОУН Радехівщини Володимир Панас. Загинув 1953-го. Вдруге вийшла заміж за колишнього політв'язня Петра Дужого. Помер 1997 року.
2 
1
Коментарі