Людмила Савченко носила з собою 300 фотографій

 

27 жовтня у Дніпрі провели в останню путь найстаршу волонтерку країни — 90-річну Людмилу САВЧЕНКО. Гроші на похорони збирали всі небайдужі.

— Знала бабу Люду з 2015-го, — розповідає волонтерка і фотографиня 50-річна Марта Туманова. — Життя в неї було складне. Колись мешкала в передмісті, але її хата й документи згоріли. Це сталося через пияцтво доньки та її співмешканця. Певний час жила просто неба, потім — у притулках. П'ять років тому почала допомагати військовим. Вдова загиблого бійця дала їй прихисток.

Людмила Савченко пережила Голодомор і Другу світову війну. Відколи долучилася до волонтерського руху, кілька разів на тиждень зустрічалася з військовими. Готувала їжу та годувала поранених у лікарні в Дніпрі. Також працювала в пункті відпочинку на місцевому вокзалі.

— Вона сама збирала і передавала нашим хлопцям продуктові набори. Їй пропонували якусь допомогу. Та брала лише ті продукти, що можна було віддати солдатам, — каже Туманова. — Траплялися люди, які були готові придбати для баби Люди хатину в селі поряд з обласним центром чи влаштувати її у приватний пансіонат. Але вона не хотіла так радикально змінювати життя. Найбільше часу проводила в пункті допомоги для військових на центральному вокзалі. Любила бійців, як власних дітей. Не пропускала жодного патріотичного заходу в місті. Любила фотографуватися. Носила з собою зо три сотні світлин. Коли на вулиці їй ставало зле, по фото перехожі розуміли, що це непроста жінка, і їй треба якнайшвидше допомогти.

×