На Личаківському кладовищі у Львові минулої суботи поховали колишнього гравця футбольного клубу "Карпати" Лева Броварського, 60 років. Він помер у четвер від раку.
Близько 11.00 на стадіон "Україна" автокатафалк із прапором "Карпат" і зелено-білим шаликом на капоті привозить труну з тілом Лева Рудольфовича. Закриту домовину встановлюють перед ложею для почесних гостей. Священик править панахиду. Поряд стоять родичі та близькі, трохи далі — вболівальники, здебільшого старшого віку. Позаду всіх — Ігор Кульчицький, 67 років. Він грав із Броварським у півзахисті. У 1969-му вибороли Кубок СРСР.
— Левко дуже технічний футболіст був, правша. Добре навішував, удар мав, — згадує. — Грали ми з київським "Динамо" у Львові. Стадіон заповнений ущент, люди навіть на дерева довкола нього видерлися, аби дивитися матч. Кияни в тому сезоні нікому ще не програвали. На третій хвилині Левко навісив із флангу — як рукою поклав м"яч на голову нападникові Янушу Габовді, й той забив гол. Ми тоді перемогли 3:1.
Лев хотів стати волейболістом, але мав малий зріст.
— У футболі він був неконфліктний, — додає 53-річний Олег Родін, близький друг Броварського. — Але якось посварилися з ним на тренуванні — боролися за м"яч і ледве ноги не повідривали одне одному. А я тоді на його квартирі жив. Думаю: все, доведеться збирати речі і виїжджати. Але після тренування Лев підійшов і запросив підвезти додому. Любив грати в карти, за столом у бридж знімав напруження після матчів. Удома готував свою фірмову солянку.
На домовину стелять футболку з номером "6". Клуб довічно закріпив його за Левом Броварським. Він змалку недочував на праве вухо, тому на полі зміщувався у центр з правого флангу, щоби чути підказки товаришів. 2000-го його визнали кращим футболiстом в iсторiї львiвського футболу.
Екс-тренер національної збірної 51-річний Андрій Баль тримає шість червоних троянд. Прилетів на похорон зі столиці.
— Я з першого дня у "Карпатах" був під опікою Броварського. Левко Рудольфович усе підказував, як робити, часто допомагав грошима — часи бідні були.
Лев Броварський професійно виступав до 1980-го. Зіграв за львівський клуб 412 матчів, забив 47 м"ячів.
Живемо утрьох: я, дружина і пес
— На полі він залишав усього себе. Шкода, що так швидко нас покинув, — додає ветеран "Карпат" Ростислав Поточняк, 61 рік.
Лев Рудольфович тренував "Карпати", молодіжну та юнацьку збірні Камеруна. Мав прізвисько Бревер.
— Він мав стати головним тренером національної збірної Камеруна на чемпіонаті світу 1990-го, — каже Олег Родін. — Коли його з Валерієм Непомнящим викликав міністр і запитав, хто очолить команду, то Левко засоромився щось казати. Тренером призначили Непомнящого. Його команда в Італії зупинилася у чвертьфіналі.
У червні торік Броварський поїхав до Києва у Федерацію футболу. Розмовляв там із чиновниками — і раптом утратив мову. На обстеженні виявили пухлину в мозку. Згодом діагностували пухлину в шлунку. Його брати Орест і Зеник теж померли від раку.
Лева Броварського щоранку можна було зустріти в мікрорайоні парку "Погулянка" з пуделем Ліндою.
— Живемо утрьох: я, дружина і пес, — казав він.
Із дружиною Людмилою побрався 1982 року. Вона померла в грудні 2007-го. На 49-му полі Личаківського кладовища вони лежать разом у родинному склепі поряд із могилою Степана Сенчука, колишнього губернатора Львівщини.
3 
1
Коментарі
1