Четвер, 16 серпня 2007 17:14

Леоніда Стадника визнали найвищою людиною в світі

Автор: фото: Володимир СІНДЄЄВ
  Мешканець села Подолянці Чуднівського району на Житомирщині Леонід Стадник із заступником голови державної адміністрації району Андрієм Даніловим
Мешканець села Подолянці Чуднівського району на Житомирщині Леонід Стадник із заступником голови державної адміністрації району Андрієм Даніловим

У селі Подолянці Чуднівського району на Житомирщині живе найвища людина у світі — 37-річний Леонід Стадник. Зріст чоловіка 2 м 54 см. Прізвище українця 8 серпня занесли до Книги рекордів Гіннеса. Попереднім рекордсменом був китаєць Бао Сішунь, нижчий за Леоніда на 18 см.

Леонід Стадник сидить у низькому кріслі на ґанку. Розповідає, що вчора потрапив у грозу, тому почувається зле.

— Запряг коника і поїхав із сестрою Ларисою у поле на сінокос. Коли поверталися, вшкварив холодний дощ із вітром. У мене аж розболілося в грудях.

Леонід згадує, що стрімко рости почав у 10-річному віці.

— У нашій родині багато високих людей. Дід Павло, дядько, двоюрідні брати мали зріст під два метри, — розповідає він.

Коли хлопцеві було 12 років, лікарі знайшли в нього доброякісну пухлину мозку. У київському Інституті нейрохірургії зробили операцію. Але й після неї хлопець не перестав рости.

Каже, коли навчався в Житомирському сільгоспінституті, рік жив у гуртожитку. А тоді щодня їздив із Житомира додому в село, долаючи по 50 км.

— У гуртожитку я мучився, бо спав, скрутившись калачиком, — пояснює він. — А вдома придумав поставити два ліжка паровозиком. Після інституту працював ветеринаром у сусідньому селі Кілки. Сім кілометрів із Подолянців їздив туди на велосипеді. За рік поламав і татового, і свого. Згодом купив собі коника. У 30-градусний мороз годину тарабанився на підводі, аби встигнути на вранішню дойку.

Чотири роки тому взимку Леонід Стадник обморозив ноги. Довелося звільнитися з роботи.

Узимку обморозив ноги

— Ще й зараз рани сочаться, — бідкається він. — Я ж ходив майже босий. Сапожечки перетягував шнурками, бо замки розходилися. Черевики 60-го розміру на замовлення коштували в Житомирі 230 карбованців, а в мене зарплатня — 180. Шкарпеток теж не мав. Сусідка моєї тітки Ольги з Бердичева Аделя Іванівна працювала на швейній фабриці. Побачила, як я бідую, і пошила мені рукавиці, хутряну шапку, доточила до моєї старої шуби рукави, бо вони були до ліктів.

2003-го чоботар Михайло Галій із Калуша на Івано-Франківщині пошив для Леоніда шкіряні черевики. Велетень каже, що зношує підошву за три місяці, тому періодично набиває на них нову гуму. Спить на 3-метровому ліжку з ортопедичним матрацом, яке йому подарували житомирські бізнесмени.

Сміючись, зізнається, що й дня не проходить, аби об щось не стукнувся головою. Біля хвіртки росте яблуня. Її гілля низько звисає над подвір"ям.

— Учора двинувся об гілку добряче, — тре голову чоловік. —  Присів на лавочку, встаю та як двинуся об металевий козирьок над дверима. Мама каже, що не тільки кухня, а й хата задвигтіла. Сила в мене велика. Торік проходив обстеження в лікарні "Феофанія". Лікарі казали, що і серцевий м"яз, і серце чудові. Тільки дуже великі.

— Кажуть, ви з Ющенком спілкувалися, — цікавлюся в чоловіка.

— Ввічливий такий, приємний чоловік, гарний співрозмовник, культурний і справжній патріот України. Бджіл тримає, — розмахує Леонід руками, відганяючи мошкару. — Ми говорили півгодини. Моїй мамі Віктор Андрійович передав мед і ще якісь продукти. Вона якраз хворіла.

Із хати виходить Галина Стадник. Два роки тому матір велетня зламала ногу, тепер ходить на милицях. Чоловік розповідає, що три роки не виїжджав із Подолянців — відтоді, як повернувся з Німеччини.

— Їздив у гості до свого товариша, бізнесмена Володимира Хаб"юка. Мучився 38 годин в автобусі. Добре, хоч ззаду там було кілька місць вільних, щоб ноги простягнути. Дав собі слово більше за кордон не їздити.

Велетень зізнається, що мріє про власний автомобіль.

— Узяв би міні-бусіка, щоб самому поїхати по хліб і не морочити людям голову. Поїхав би до тьоті Олі в Бердичів. Сьогодні в неї день народження, там зібралася вся родина. А я сиджу тут.

1970, 5 серпня — Леонід Стадник народився в с. Подолянці Чуднівського району на Житомирщині в родині агронома й бухгалтерки
1982 — в Іституті нейрохірургії видалили пухлину мозку
1987 — у с. Вільшанка закінчив школу із золотою медаллю
1992 — на "відмінно" закінчив Житомирський сільгоспінститут;  працює ветеринаром на фермі в с. Кілки
2003 — узимку відморозив собі ноги й звільнився з роботи
2004 — з"їздив до Німеччини; рекордсмен Книги рекордів України
2007 — найвища людина світу
Леонід отримує 609 грн пенсії з інвалідності. Його 65-річна мати Галина Павлівна та сестра Лариса, 44 роки, — теж інваліди

Зараз ви читаєте новину «Леоніда Стадника визнали найвищою людиною в світі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 867
Голосування Фінальна частина футбольного Євро - головна спортивна подія 2021 року. Як виступить на турнірі збірна України?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) стане чемпіоном
Переглянути