— Завжди, коли щось купую, запитую — чи можна заплатити менше. Моєму робочому кріслу 35 років. Дружина вважала, що потрібно придбати нове, бо оббивка потерта. Але ж воно працює й виконує свою функцію, — казав шведський підприємець Інґвар КАМПРАД. Був засновником міжнародної компанії ІКЕА, що виготовляє і продає меблі й товари для дому. Помер 91-річним 27 січня 2018-го.
Компанію ІКЕА Інґвар Кампрад створив у 17 років. Зараз мережа має 411 магазинів у 49 країнах. Щороку продають товарів на понад $30 млрд. Кампрад займав п'яте місце у списку найбагатших людей планети, за рейтингом американського агентства "Блумберг". Його статки оцінювали у $42,9 млрд.
Підприємця називали найскупішим багатієм у світі. На початку 1970-х поїхав зі Швеції через високі податки в країні. 40 років прожив у Швейцарії. Одягався на блошиних ринках. Пояснював — так хоче показати хороший приклад іншим. 15 років їздив на авто "Вольво", літав лише економ-класом, заохочував своїх працівників використовувати обидва боки аркуша паперу. Інколи відвідував компанію заради дешевих обідів та купував різдвяні подарунки після свята, коли їх продавали зі знижками.
— На початку 1990-х в аеропорту Франкфурта-на-Майні Інґвар входив у літак через передні двері з сотнею пасажирів. Щоб потрапити на своє місце в хвості, мав пройти через бізнес-клас. Там побачив знайоме обличчя. Це був один із найвищих керівників ІКЕА. Посміхаючись, сидів у розкішному кріслі. Інґвар чемно привітався і пішов далі. А кар'єрі службовця настав кінець, — згадував працівник ІКЕА. — А якось Інґвар приїхав в офіс в Ельмхульті після кількох відряджень. Хоч була сьома ранку, там кипіла робота — його приходу чекали. За час його відсутності у вестибюлі сталися зміни. Біля рецепції замість закусочної розташувалося кафе з модним дизайном. Симпатичні столики нового зразка і барна стійка з чорного лакованого дуба. Інґвар вибухнув. Зайшов до генерального директора Янне Чельмана і потягнув за комір до нового кафе. Кілька хвилин перед працівниками сварив його за таку розкіш.
— Бути успішним лідером означає подавати хороший приклад. Перед тим, як витратити гроші на себе, я думаю, чи зміг би дозволити це собі працівник моєї компанії, — говорив Кампрад. — У Швеції чоловіча стрижка коштує майже 22 євро. Це дорого. За найменшої нагоди стрижуся в країнах, що розвиваються. Востаннє робив це у В'єтнамі. Обійшлося у десятки разів дешевше. Кажуть, я скупий. Мене це не ображає. Краще бути скупим, ніж викидати гроші на вітер.
ЗМІ закидали йому, що це лише продуманий імідж для публіки. Заявляли, що він кілька років їздив на автомобілі "Порше", має розкішну віллу в елітному районі Швейцарії, маєток у Швеції та виноградник у Франції.
— Мало що могло так розлютити Інґвара, як дурна й непотрібна витрата. Я відчув це на собі, коли почав працювати його помічником. Була шоста ранку. Ми мали вийти в темряву до машини, щоб почати робочий день. І тут Інґвар помітив, що в моїй кімнаті досі горить світло. Він вилаяв мене, поставивши під сумнів мій розум і здібності. Але при цьому міг без вагань викласти кілька мільйонів крон на новий ризикований проєкт, якщо тільки вірить у працівника й ідею, — розповідав швейцарець Юхан Стенебу, який 20 років був помічником Кампрада. На початку 2000-х видав книжку "Вся правда про ІКЕА. Що ховається за успіхом". — Зі своєю дружиною Марґарет Інґвар живе в звичайному будинку. Вілла розташована в дорогому кварталі, але вона невелика і всередині все скромно. У ті 300 квадратних метрів, про які писали газети, входять окрема квартира й гараж. Відпочивати їздять мало, бо Інґвар терпіти цього не може, як і ходити в кіно. Але Марґарет інколи змушує його це робити. Виноградник у Франції теж не розкішний. Там є кілька кімнат, які здають туристам. Довго це було головним болем Інґвара, бо приносило лише збитки.
— Інґвар гостинний господар, — продовжує Стенебу. — Коли я бував у нього в гостях, він підносив багато делікатесів — сир раклет, шоколад, вино, м'ясні продукти і безліч інших швейцарських смаколиків. Подавав одну страву за другою і піклувався, аби гостям було добре. Після трапези наголошував, щоб гості поспали.
2011 року Інґвар Кампрад поховав дружину Марґарет Стеннерт. З нею виховав трьох синів. 55-річний Петер, Джонас, 53 роки, і 50-річний Матіас зараз управляють компанією ІКЕА. Перед смертю батько заповів їм половину своїх статків. Решту просив використати для фінансування різноманітних проєктів у Швеції.
10 відсотків нинішніх європейців були зачаті на ліжках IKEA.
Був пов'язаний із нацистами
1994 року опублікували листи шведського фашистського активіста Пера Енгдаля. З них стало відомо, що Інґвар Кампрад із 1942-го вербував нових членів нацистської партії. Спочатку він називав публікацію брехнею.
"Мій зв'язок із нацистами у 1940-х — найбільше фіаско, подібне до помилки 1950-х — вкладення грошей у виробництво телевізорів. Ви самі були молоді і, можливо, робили щось таке, що тепер вам здається дивним і безглуздим. У цьому разі ви краще зрозумієте мене", — писав він після того, як 37 тисяч працівників компанії ІКЕА і мільйони покупців зажадали пояснень.
Щоб спокутувати вину, фінансово допомагав євреям.
1926 рік — Інґвар Кампрад народився у місті Ельмхульт на півдні Швеції. Батько займався сільським господарством, мати була домогосподаркою.
1931-го вперше заробив на перепродажах сірників. Далі торгував впійманою рибою, зібраними ягодами, листівками, годинниками.
1941 року взяв єдиний у житті кредит. 11 доларів були потрібні, щоб купити 500 авторучок із Парижа. Потім перепродав їх із націнкою. За виторг купив мамі велосипед.
1943 рік — батько добре нагородив його за успіхи в школі. Ці гроші й ті, які вдалося заощадити, вклав у заснування компанії ІКЕА.
1951-го випустив перший каталог меблів. Через те, що мав дислексію — важко давалося читання й запам'ятовування чисел — кожен товар, крім артикулу, має ще й ім'я. Меблі для спальні носять назви річок, населених пунктів і регіонів Норвегії, тканини й штори — скандинавські жіночі імена, офісні меблі — назви різних професій, а предмети для ванної — шведських річок і озер.
1960-го після 10 років шлюбу розлучився з першою дружиною Керстін Вадлінг. Вона не могла мати дітей, виховували прийомну доньку Анніку.
1963 року одружився із перекладачкою Марґарет Стеннерт. Вона народила йому трьох синів.
4 
35413
Коментарі