Програміст 34-річний Василь Паровінчак із міста Стрий на Львівщині за рік підкорив вершини Кіліманджаро, Монблан та Ельбрус. Піднятися на 6960-метрову Аконкагуа, найвищу гору Північної та Південної Америки, не зміг. За 295 м до вершини повернув назад.
— Перед сходженням кілька разів на тиждень бігав по 10–15 кілометрів. Надівав маску, яка обмежує доступ повітря, щоб натренувати легені, — розповідає Василь. — Ходив у басейн. Приймав холодний душ і пірнав в ополонку. Так готував тіло до холоду.
На Аконкагуа Василь Паровінчак піднімався зі львівським мандрівником Максимом Пендищуком. Планував підкорити вершину у свій день народження.
— За квитки до аргентинського міста Мендоса кожен заплатив 930 доларів. Там виклали ще по 700 за вхід на територію парку, звідки починається підйом на вершину. Кожному туристу видають два пакети — для сміття і для лайна. Після повернення треба здати обидва. Були свідками, як шведів повернули назад і оштрафували — гід "настукав" рейнджерам, що вони ходили до вітру за скелю.
Щоб адаптуватися до висоти, піднімалися з табору в табір. Остання велика зупинка була на висоті 6400 метрів. На вершину рушили в сонячну погоду. З Максимом ішли позаду вервечки на чолі з гідом. Раптом ті, які були попереду, почали повертатися. Один пояснив: керівник так вирішив, бо на хребті здійнявся сильний вітер. Ми з Максимом не послухалися. Рушили вгору. Вітер дув зі швидкістю 60 кілометрів на годину. Протоптаної стежки не було, довелося йти за навігатором.
Якось глянув, а напарника немає — зійшла "дошка" снігу і його знесло вниз на 10 метрів. Піднятися й повернутися Максиму коштувало чималих зусиль. За кілька хвилин на сніговому покриві пішла нова тріщина. Дуже злякалися.
За якийсь час почалося виснаження. Товариша долав сон — хитався, моя п'яний, і падав. До вершини залишалося 295 метрів. Стало страшно. Ще мав сили, та не зміг би стягнути Максима вниз, якби знадобилося. Вирішили повертатися.
У табір прийшли о першій ночі.
— Вітер дув ще сильніше, починався шторм. Виявилося, гід був переконаний, що з ним униз спустилася вся група. Якби ми лишилися у горах, то найближчими днями нас ніхто не кинувся б шукати.
2 
1
Коментарі