вівторок, 25 жовтня 2016 07:40

"Кортить зіграти на бандурі за кілька кілометрів від Кремля"

Автор: ТАРАС ПОДОЛЯН
  Ната Жиченко стоїть на столичному Подолі. Школяркою виступала з духовим оркестром Націо­наль­ної гвардії України. Зараз грає в гурті ОНУКА
Ната Жиченко стоїть на столичному Подолі. Школяркою виступала з духовим оркестром Націо­наль­ної гвардії України. Зараз грає в гурті ОНУКА

Із лідером столичного гурту ОНУКА 31-річною Натою Жижченко зустрічаємося о 15:00 на київському Подолі. Вона вдягнута в чорне пальто без рукавів, сукню антрацитного кольору й берці.

У кав'ярні Воздвиженського кварталу просторо. Крім нас — один відвідувач. Ната замовляє кавовий коктейль "Віскі сауер".

Слухач на ура сприйняв вашу музику — поєднання народної з електронною. Важко було знайти артистів-новаторів для гурту?

— Складно знайти музиканта, який досконало володіє народним інструментом. І мислить не етнічними категоріями, здатен імпровізувати. Раніше соромилися зізнаватися, що грають на народних інструментах. Це вважалося немодним. У дитинстві теж дивувалася, чому граю на сопілці. Для сопілкарів немає конкурсів, широкої програми.

Наш бандурист Євген Йовенко розказував, як соромився своїх довгих нігтів. Коли знайомився з дівчатами, ховав руки.

Для чого братися за бандуру, якщо через це соромно?

— Багатьох спонукали батьки. Я не мріяла грати на сопілці. Мене навчив дідусь. Потім, коли зрозуміла, скільки років на це витратила, покинути було б нерозумно.

Які житейські уроки від діда для вас найважливіші?

— Його давно немає. Але досі подумки розмовляю з ним. Коли вагаюся, замислююся, яке б рішення прийняв він. І чиню так само.

Дідусь і бабуся належали до чернігівської інтелігенції. Замолоду дід був дуже суворим. У родині все залежало від його думки і настрою. У нас із ним був особливий зв'язок. Я для нього була єдиною онукою, що продовжує його справу, змалку концертує.

Це були різні світи: школа, мама й тато в Києві, на спальній Воскресенці. І світ дідуся й бабусі, сад і дім в Чернігові. Дідусь грав на сопілці, бабуся полірувала бандури — суцільна протилежність метушливому мегаполісу. Вони надихали. А батьки зі мною займалися, возили на безліч музичних ­занять.

Батько у вас теж музикант?

— Інженер-радіоелектронщик. Але любить і знається на музиці. Був ліквідатором аварії на ЧАЕС.

Тому ці місця стали для вас особливими?

— Удома постійно звучало слово "Чорнобиль". Цей регіон мене цікавив з дитинства. Уперше поїхала туди років у 17. Перепустки не мала, тому не потрапила за паркан. Поблукала полями, дорогами біля 30-кілометрової зони. У Прип'яті побувала 23-річною. Відтоді їжджу в зону кожні півроку. Це — моє місце сили.

У багатьох будинках вибиті вікна, ліфти — з відкритими шахтами між поверхами. У лікарні бачила залишений на реєстратурі записник. Там написані години роботи лікарів, імена тих, хто у відпустці. У кожному кабінеті досі стоїть змінне взуття під товстим шаром пилу. У дитячому садку поросли мохом фігурки з пластиліну. Гнітюче видовище.

Інколи під час поїздок з'являється відчуття, що зона мене не приймає. Вона має якщо не душу, то якусь силу. Не скажу, що це мертва територія. Навпаки — дуже жива. У ній відчувається потойбіччя, яке манить.

Мандруєте зоною самі?

— Маю провідника. Займає на станції поважний пост. Працює там майже з перших днів аварії, — Ната помішує кубики льоду у склянці.

Таке враження, що на сцені ви медитуєте.

— Мені складно порозумітися з людьми за допомогою слів. У дитинстві було легше відіграти найскладнішу партію, ніж привітатися з викладачами музичної школи. Важко підтримую бесіду. Інколи під час гастролей майже ні з ким не спілкуюся. Але вихід на сцену перемикає. Енергія музики — інша. Словами можна обманути. Музикою — ні, бо це чисті відчуття. Для мене найкраще визнання — коли музика подобається дітям. Їх не обдуриш.

Вам пропонували виступати в Росії?

— Так. І зараз пропонують. Після подій у Маріуполі 2014-го ми скасували заплановані концерти в Москві та Санкт-Петербурзі. Це було рішення серця. Розумію, що там чекала наша аудиторія, нас хотіли почути місцеві українці. Ми виконали б просвітницьку місію. До того ж це була б справжня культурна диверсія — заграти на трембіті, бандурі та сопілці за кілька кілометрів від Кремля.

Досі кортить зробити це. Ще не час. Більшість людей налаштовані агресивно. Не їжджу в Росію навіть до друзів. Але мрію про часи, коли все зміниться.

З чотирьох років грає на сопілці

Ната Жижченко народилася в Києві. Дід — майстер народних інструментів Олександр Шльончик. Навчив онуку грати на сопілці в 4 роки.

Через п'ять років виступала з духовим оркестром Національної гвардії України. За кожен важливий концерт батьки купували картридж до ігрової приставки.

Закінчила Київський університет культури і мистецтв за фахом "етнокультуролог".

У 2002–2013 роках була солісткою електронного гурту "Томато Джьос". Його заснував старший брат Олександр. Після розпаду колективу стала співпрацювати з музикантом Євгеном Філатовим, майбутнім чоловіком.

Новий проект назвала ОНУКА — у пам'ять про діда. Електронну музику поєднує зі звучанням народних інструментів. У листопаді в Харкові та Києві зіграє концерти з Національним оркестром народних інструментів.

Улюблені письменники — Франц Кафка, Альбер Камю, Еріх Марія Ремарк.

— Зараз читаю російську класику, — каже Ната. — Перечитала "Анну Кареніну".

Має пса породи джек-рассел-тер'єр Піфа. Заміжня. Живе в Києві.

Зараз ви читаєте новину «"Кортить зіграти на бандурі за кілька кілометрів від Кремля"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути