Гумористка Клара Новікова, 61 рік, працює в Московському театрі мініатюр, яким керує Михайло Жванецький. До Києва вона приїхала на фестиваль "Москва—Ялта-транзит 2007".
Бесідуємо на теплоході "Говерла", що пливе по Дніпру. Жінка підхоплюється з місця, перехиляється за борт і розглядає берег.
— У меня манера такая — вскакивать, — пояснює. Чорних дзеркальних окулярів під час розмови вона не знімає.
— Дуже люблю Україну, — прикладає Новікова руку до серця. — Тут минуло моє дитинство. Коли буваю в Києві, йду до театрального інституту, стаю і хрещусь. Благодарю Господа, что не поступила туда.
Актриса переходить на російську і говорить нею до кінця розмови.
Каже, її не взяли до театрального інституту через довгий ніс.
— Одна професорка сказала, що я не можу бути артисткою, бо в мене довгий ніс, і на нього потрібно багато пудри. Я всю ніч сиділа перед дзеркалом і притискала пальцем краєчок носа.
Того ж року Клара вступила до Київської студії естрадно-циркового мистецтва.
— Мій батько, Борис Зіновійович, працював директором взуттєвого магазину на Подолі, — згадує вона. — Продавщиці відпрошувались на побачення, він сам сидів за прилавком.
Жінка крутиться на стільці, розстібає сумку. З неї випадають пилочка для нігтів, блиск для губ і ручка. Клара все збирає. Дістає вологі серветки, витирає руки. Просить офіціанта принести мінеральну воду.
З холодильника випав бюст Леніна
Перший чоловік артистки Віктор Новіков був барабанщиком, працював у Кіровоградській консерваторії.
— Ми часто подовгу бували разом на гастролях. Я відчула, що він став мені рідним, — каже вона.
Розписалися Клара Герцер та Новіков таємно від батьків.
— Батько дуже розсердився. Кричав: "Я ще розумію — скрипка, але барабани! Що на них можна зіграти?". Вітя був щуплий, тато називав його "мужчинка". Коли ми приїздили вимучені з гастролей, не дозволяв мамі годувати нас.
Запитую Клару, чому розлучилася. Вона відкриває рот, але нічого не каже. Хоче поправити окуляри й зачіпає ліктем пляшку з водою. Пляшка летить за борт. Артистка дивиться, як вона падає у воду.
Говорить, що познайомилася із журналістом Юрієм Зерчаніновим. Він на 17 років старший. Коли в них народилася донька Маша, Зерчанінову було 45. На побаченнях він поводився нахабно, і Новікову це інтригувало.
— Якось подзвонив: "Приїжджай пити горілку". У його холостяцькій квартирі всюди була пилюка. Юра каже: "Піди до холодильника, принеси суп". Відкрила дверцята, а з холодильника випав бюст Леніна. Я грюкнула дверима й пішла додому. Юра потім ображався, що я не оцінила його жарту.
Запитую про онуків.
— Льовушці — 7, Анічці — 3 роки. Не дозволяю їм називати мене бабусею. Вони кажуть: "старша мама". Коли їду на гастролі, плету їм шкарпетки. Приношу продукти, прибираю, бо дітям ніколи. Зять Борис викладає в університеті античну літературу, а донька Маша — театральну критику.
Новікова ще має брата Леоніда. Він лікар, живе в Америці, в містечку Сан-Дієго, на кордоні з Мексикою. Має двоповерховий будинок.
— Після Чорнобиля разом з дружиною Оленою виїхав. Лєна підтвердила свій лікарський диплом і відкрила приватний кабінет. Льоня працює менеджером у її офісі. Їхня донька Юля вчиться на медика.
Каже, бачилась із братом 4 роки тому.
— Літали всією сім"єю до них на Новий рік. В Америці спека плюс тридцять. Установили ялинку, куплену в супермаркеті. Їли те, що я привезла з Москви: квашену капусту, сало, ковбасу, бородінський хліб, пили горілку.
Уже 30 років Новікова товаришує з гумористом Аркадієм Аркановим. До Києва вони приїхали разом.
— Познайомились на травневі свята в Підмосков"ї. Побачила його — слова не могла вимовити, — крутить вона хусточку. — Я сором"язлива. Але за своє довге життя, — загинає пальці, — ну, за свої 45, — беззвучно сміється, — навчилася це приховувати.
1946, 12 січня — Клара Герцер народилася в Києві в родині директора магазину та домогосподарки
1963 — вступила до Київської студії естрадно-циркового мистецтва
1965 — вийшла заміж за барабанщика Віктора Новікова
1975 — розлучилася, вийшла за журналіста Юрія Зерчанінова
1976 — народилася донька Марія
1986 — брат Леонід виїхав до Америки
1999 — народився онук Лев, за три роки — онучка Аня
Коментарі
1