— Зустрічалися з ним на футболі. Не пам'ятаю, щоб він коли-небудь говорив на інші теми, крім роботи й України, — каже екс-президент 84-річний Леонід Кравчук про колишнього прем'єр-міністра Віталія Масола. 21 вересня він помер у столичній лікарні Феофанії на 89-му році. Мав хворе серце.
Віталій Масол народився в селі Олишівка на Чернігівщині в родині вчителів. Закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю інженер-механік. Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі у Донецькій області. Починав — помічником майстра, став директором комбінату.
Був членом Компартії. 10 липня 1987-го очолив Раду міністрів УРСР. 1990-го подав у відставку — після Революції на граніті. Це була одна з вимог протестувальників.
Удруге Масол очолив уряд 16 червня 1994-го — за поданням президента Кравчука. Із 28% до 20% знизили податок на додану вартість, у Києві почали будівництво єдиного в Україні підприємства з повним циклом виробництва інсуліну.
— Віталій Андрійович був проти приватизації у тій формі, яка привела до створення олігархату, — говорить заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур, 51 рік. — Виступав за енергетичну незалежність України.
— Масол розумів, як має працювати економіка країни, — додає Леонід Кравчук.
За дев'ять місяців, за президента Леоніда Кучми, Віталій Андрійович подав у відставку "у зв'язку з виходом на пенсію і станом здоров'я".
— Мої відставки дружина Ніна Василівна переживала більше за мене, — казав він в інтерв'ю газеті "Факти і коментарі". — Просила мене не підходити до телевізора, хоча сама слухала всі новини. Інколи після цього тихенько плакала. А мене заспокоювала: "Любий, усе минеться. Давай по чарці вип'ємо?" Сідали з нею на кухні, я діставав пляшку. Іншого способу зняти стрес у той час не було.
— Його найголовніша риса — відповідально ставився до обіцянок. Якщо чогось не міг зробити, телефонував і пояснював детально. Просив перенести терміни, — продовжує Леонід Кравчук. — У Масола був порядок і дисципліна в усьому. Жили з ним в одному будинку на вулиці Десятинній. Я на третьому поверсі, а він — на четвертому. Такої спокійної родини, як у нього з дружиною Ніною Василівною, годі знайти.
Віталій Масол був двічі одружений. У нього залишився син Ігор і двоє внуків.
Синові 63 роки. 1994-го, коли Віталій Андрійович удруге став прем'єром, Ігор приватизував державне підприємство "Точелектроприлад". Тепер воно називається ПАТ "Компанія Росток".
— З однією дружиною прожив 20 років, із другою — 23. Перша мала сексуальну хворобу. Тому з нею було важко, — розповідав Масол журналу "Країна". — Одружився з нею 20-річною, а вона вже робила аборти. Симпатична. Сама запропонувала розписатися під час обіду в ресторані. Копірувальниця, не мала освіти. Уже при мені закінчила технікум та інститут. Вона потім удруге вийшла заміж. А я задоволений, що потерпів і дочекався, доки син закінчить інститут. Бо якби мав другу сім'ю, сина в мене не було б. Я завжди за ним слідкував, опікав, учив.
Другу дружину Ніну Василівну поховав 2000 року. Померла від раку.
— Кажуть, час лікує. Але я досі, де не був би в гостях, починаю порівнювати: а як би моя дружина зустрічала, чим би пригощала? Дивлюся на якусь жінку і думаю: могла б вона бути моєю дружиною? Розумію, що ні. Ніна Василівна прекрасно готувала, була ніжна. Інколи друзі питали: "Віталію, що там Ніна Василівна сьогодні приготувала? Пюре з телятиною, кажеш. Так я до вас зайду?" Коли діагностували онкологію, вона жодного разу не скаржилася. Лише просила нікому про це не розповідати.
Після смерті дружини Віталій Масол із сестрою Світланою мешкав у Кончі-Заспі поблизу Києва. Із часів прем'єрства мав там трикімнатний будинок.
— Останні два роки Віталій Андрійович майже ні з ким не зустрічався. Був під опікою родини. Говорив, що хоче бути похований біля дружини на Байковому кладовищі в Києві, — додає Арсен Дідур.
Віскі закушував кислою капустою
Віталій Масол був нагороджений чотирма українськими орденами — зокрема, князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів. Має п'ять радянських орденів: два — Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного прапора, Знак пошани і три медалі.
Був членом урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
— За рекомендацією світила радянської радіаційної медицини Леоніда Ільїна ми з академіками щодня блокували радіонукліди горілкою, — розповідав. — Може, тому і відбувся відносно легко після Чорнобиля.
Раз на тиждень випивав 100 г віскі, закушував кислою капустою. Купував щозими два мішки насіння й годував ним синичок. Любив сало і квашені кавуни.
2 
1
Коментарі