— Верблюды — большие животные, но при этом пугливые. Уборщица тряпкой в цирке махнула — и они в самый дальний угол убегают, — каже 67-річний Борис Лазаров. Виступає 10 вересня під час прем'єри програми "Принцеса цирку" у столичному цирку. Показує номер із трьома верблюдами — Мінськом, Саїдом та Айшею.
У гримерці Борис Лазаров готується до виходу на сцену. Обличчя намащує тональним кремом, наносить рум'яна на щоки.
— Три роки тому працював у мінському цирку, показував номер із кіньми, — Борис фарбує губи гігієнічною помадою з легким блиском. — Тоді там виступали з верблюдами артисти з Румунії. Наприкінці гастролей верблюдиці народили трьох малят. Забирати їх із собою артисти відмовилися. Бо мали б проблеми на кордоні. Залишили трьох дитинчат у цирку. Ніхто з артистів забирати їх не хотів. Зголосився тільки я.
Борис одягає фіолетовий костюм, розшитий золотими нитками. На голову — чалму.
— Верблюденята були зовсім малі, — розповідає. — Діставали мені до пояса, важили по 40 кілограмів. Найстаршого назвав Мінськом, бо народився там. Перший рік годував їх із пляшечки молоком шість разів на день. Доводилося ночувати в цирку, бо треба було давати їсти й серед ночі.
Тварин привчав до сцени змалечку.
— Дресирування верблюдів і коней відрізняється тим, що перші мають більш норовливий характер. Якщо щось не подобається, можуть відмовитися виконувати команди. Ще й обплюють.
Щодня репетирував 1,5 год. Рухи запам'ятовують добре. Але перерв робити не можна, бо одразу все забувають.
Спочатку на сцені верблюди часто відволікалися. Варто комусь із глядачів кашлянути чи поворухнутися — і вони втрьох дивляться туди. Тепер таке буває рідко.
Борис іде по верблюдів. За 15 хв. разом виходять на сцену. Тварини по черзі кланяються. За командою лягають посеред арени. Коли піднімаються, стають на передні коліна, хитають головами в різні боки. За кожен виконаний трюк Борис Лазаров дає їм кубики цукру.
— Кожен важить по 500 кілограмів, — говорить чоловік після виступу. — Скільки не даси, все з'їдять. Щодня на кожного йде 32 кілограми сіна, півкіла сухарів і цукру, по 2 — буряків, моркви, капусти й картоплі. У ситих верблюдів горби прямі й пухкі. Якщо харчуються погано — ті хиляться набік.
Спочатку думав, що верблюди п'ють багато води. Та вдень трьом вистачає відра.
Вони однаково добре переносять холод і спеку. Але доглядати за ними треба цілий день. Щодня чистимо й розчісуємо, бо линяють. Із кожного за раз начісую ряднину шерсті. Її забирають прибиральниці. Кажуть, плетуть на зиму шкарпетки. Хваляться, що дуже теплі, хоч і кусючі. Якось одна бабуся місяць забирала шерсть. Потім розказала, що сплела ковдру.
Борис знімає сідла з верблюдів. Саїд нахиляється, тиче морду в його обличчя.
— З усіх верблюдів Саїд любить мене найбільше. Тільки заходжу в загороду, першим біжить до мене і кладе голову на плече, — додає. — Верблюди не люблять, коли до них торкаються. Саїд навпаки обожнює, як гладжу по голові або чухаю за вухом. Нікому іншому цього робити не дозволяє — фиркає і плюється.
Айша — така ж, як і всі жінки. Тут із радістю виступає перед глядачами, а за мить нічого робити не хоче. Стоїть і спідлоба дивиться на мене.
Мінськ завжди на мене ображається без причини. Якось син його сідлав. Він слухняно стояв, лащився. Тільки я підійшов, почав плюватися. Дав йому кілька морквин, щоб не сердився. Лагідно заговорив до нього, погладив по голові. Мінськ з'їв моркву і щосили плюнув мені в обличчя.
Два місяці вмовляв кохану вийти на сцену
Дресирувати верблюдів Борисові Лазарову допомагає дружина 57-річна Тетяна. Побралися 38 років тому.
— У молодості Таня була чемпіонкою Латвії зі спортивної гімнастики, — розповідає Борис. — Якось побачив її фотографію в газеті й закохався. Саме шукав партнерку. Вирішив запропонувати їй.
Знайшов адресу бази, де Таня тренувалася. Прийшов, познайомився. Від співпраці вона відмовилася. Сказала: найвеселіше в цирку — клоуни. Більше нічого хорошого там немає.
Щодня зустрічав її після тренувань, дарував цукерки і квіти. За два місяці погодилася вийти зі мною на сцену. Через тиждень сказала: не знаю, як раніше жила без цирку. Тепер наших верблюдів цілує частіше, ніж мене.














Коментарі