Середа, 23 липня 2008 15:23

Іван Убийвовк відпускав полонених солдатів

Автор: фото: Олена ЛУЦЕНКО
  Житель Кременчука на Полтавщині Іван Убийвовк із третьою дружиною Раїсою Кіріянко. Разом живуть 18 років. Розписалися 2004-го, щоби Раїса отримала пільги після смерті чоловіка
Житель Кременчука на Полтавщині Іван Убийвовк із третьою дружиною Раїсою Кіріянко. Разом живуть 18 років. Розписалися 2004-го, щоби Раїса отримала пільги після смерті чоловіка

87-річний Іван Убийвовк із Кременчука на Полтавщині під час Другої світової був членом підпільної молодіжної організації "Нескорена полтавчанка". Нею керувала його двоюрідна сестра Ляля Убийвовк.

— У нас щодня гості — в Івана Сергійовича багато друзів, — усміхається на порозі одноповерхової хати 59-річна Раїса Кіріянко. Вона — третя дружина Убийвовка.

— Рая на своїй фамілії. Убийвовк для неї не звучно, — каже чоловік.

— Усі документи треба було переоформляти, — пояснює жінка. — Я з сином до Кременчука із Брянська приїхала, жили поряд із Іваном. Зустрічалися як друзі, у карти грали. Так подружилися й характерами зійшлися. Вісімнадцять років живемо душа в душу.

— Розписалися чотири роки тому, бо якось негарно було, — додає Убийвовк. — Після моєї смерті вона пільги матиме.

Із хати виносить папки зі старими фотографіями. Сідає за стіл на подвір"ї. Каже, із першою дружиною, на рік старшою Галиною Погоріловою, побрався 1941-го. За рік народилася донька Оксана. На фронт Убийвовк не пішов — працював завгоспом у полтавській інфекційній лікарні.

— Принесли якось 12 полонених радянських солдатів, — розповідає. — Серед них був хірург Олександр Романюк. Він розповсюджував новини від "Нескореної полтавчанки". Ляля з ним через мене зустрілася. На її прохання я брав у госпіталі аусвайси (спеціальні німецькі пропуски. — "ГПУ") і видавав полоненим. Може, чоловік десять так додому відпустив.

У травні 1942 року підпільників викрили.

— Лялю заарештували 6 травня, мене — 11. Прийшли два німці, перекладач і головний лікар. А в мене аусвайси в бумажнику, — хапається за голову. — Повезли нас у 15-ту школу. Там надворі туалет. Я скорчився. Німці сміялися, та пустили. Там я і викинув аусвайси. Перед допитами Ляля сказала: "Ваня, запам"ятай кожне слово моє. Не кажи про Романюка. Ти тут нікого не знаєш, окрім мене, брата Ігоря й сестри Ольги". Перед допитом били по морді, зубах, — закривається рукою. — І гади ж як б"ють! Відкривають нашу кімнату, а в коридорі луплять, щоби стогони було чути, а тоді кидають побитого. Пузанова, Сороку, Валентину Терентьєву, Сергія Сапігу били. Мене і в кімнаті, і в тюрмі лупили. А Лялю не рухали.

Мене і в кімнаті, і в тюрмі лупили

26 травня Лялю Убийвовк із іншими підпільниками розстріляли. Івана відпустили.

— Прийшов додому. Галина годувала Оксаночку на руках. Теща налила мені води. Я помив голову, у воді вошей — не дай Боже. Тоді Галя мені сказала: "Якщо будеш у підпільному русі, ми повинні розійтися". Я пішов од неї. 1943-го Галина з дитиною, матір"ю і дядьком евакуювалися. Їхній поїзд розбомбили. Усі загинули. І моя півторарічна Оксаночка теж, — утирає сльози. — Хотів шукати по "Жди меня" і передумав. Якби жила, дала би звісточку.

Іван Убийвовк зберіг шість листів Лялі, написаних батькам із тюрми. У зраді вона звинувачує подругу Валентину Терентьєву. У вересні 1943-го пішов воювати. Командував взводом у званні молодшого лейтенанта.

— Розмінував Труханів острів у Києві. Я інвалід війни, — веде до хати. Із шафи дістає піджак з орденами. — 1944 року прийшло КДБ. Питали, хто зрадив Лялю, чого я живий лишився? — нервово сміється. — Мені це крові коштувало. Усе розповів подробно. Ні разу не вдарили, посадили на п"ять років. Написали: купив часи і продав. У день Перемоги в камері одиночній сидів на глибині шість метрів.

Звільнили за два роки із засудженими за побутові злочини. Згодом працював нормувальником тресту будівельного управління на шахті "Орджонікідзе-вугілля" в Єнакієвому Донецької області. Там одружився із 23-річною Ганною Плугатар. Разом прожили 41 рік, народили сина й доньку. Із ними переїхав до Кременчука. Ганна Федорівна померла від інсульту.

1920, 20 вересня — Іван Убийвовк народився в с. Глибока Балка Решетилівського р-ну на Полтавщині в родині ветеринара
1937 — вступив на робітфак Полтавського педінституту
1941 — одружився з Галиною Погоріловою; за рік народилася донька Оксана
1943 — дружина з донькою загинули під час евакуації
1948 — одружився із Ганною Плугатар
1949, 17 травня — народився син Володимир; 1957, 10 серпня — донька Наталія
1989 — померла дружина Ганна
1990 — познайомився із Раїсою Кіріянко, 2004-го — побралися

Зараз ви читаєте новину «Іван Убийвовк відпускав полонених солдатів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода