Ексклюзиви
Вівторок, 03 липня 2007 17:39

Ірина Шинкарук подарувала батькові машину

Автор: фото з родинного архіву
  Володимир Шинкарук скаржиться, що донька Ірина перестала слухатися його порад. У неї тепер — інший продюсер
Володимир Шинкарук скаржиться, що донька Ірина перестала слухатися його порад. У неї тепер — інший продюсер

У ресторані "Валентино" голосно грає музика. Батькові співачки Ірини Шинкарук 52-річному Володимиру доводиться кричати. Він змалечку возив доньку із собою на концерти і писав для неї пісні.

— П"ять років як ми не працюємо разом. В Іри тепер інший продюсер, Олександр Потьомкін. Вона змінила стиль, — розповідає він. — Співає по-молодіжному, мені це не подобається. Весь час гиркаємося з нею, бо обоє за гороскопом — Леви.

Володимир Шинкарук написав сім книг. За 35 років створив кілька сотень пісень. Сам виконує їх під гітару. У Тернополі Шинкарук 13 років проводить фестиваль "На крилах ностальгії" — запрошує зірок 1960–80-х з усього СНД.

Із чорної сумки дістає шкіряний фотоальбом.

— Тут я — із "Ґринджолами" на Дні Києва, — показує знімки. — Але це так, для авторитету. А оце — моя кума Ніна Матвієнко, вона хрещена мати Ірини. Ми її хрестили у 19 років. Моя теща Лідія Мефодіївна — баптистка. Вона не хотіла, щоб Іру хрестили немовлям. Сказала: хай виросте і сама вибере собі хрещених.

Шинкарук озирається, шукає офіціантку.

— Для 11-річної Ірини я написав пісню "Запалю свічу". Донька виконувала її на концерті у Житомирі. Там її почула Ніна Матвієнко. Вона на папірці написала: "Іринко, свічечко поліська, живи, співай і виростай зі славою". Той папірець в Іри зберігається досі. А хрещений — режисер Василь Вовкун.

З динаміків лунає пісня гурту "Океан Ельзи" "Вище неба". Володимир знервовано встає до приймача, хоче скрутити звук.

— А тут нічим крутити! — роздивляється його.

Гукає офіціантку, та з кишені дістає пульт, направляє його на музичний центр і стишує музику.

Теща одужала і повернулася до Фастова

Шинкарук виймає синьо-жовту книжечку "Нестандартний підхід". Дійшовши до 61-ї сторінки, видання потрібно перевернути догори ногами і почати читати з кінця. Дарує свою книжку мені.

У нього дзвонить телефон.

— Іване, я в Києві, разом із Людою, — каже у слухавку. — Дзвони завтра, я вже буду в Житомирі.

Володимир Шинкарук викладає давню українську літературу в Житомирському педінституті. 5 років тому він із дружиною Людмилою купив у Житомирі будинок.

— Теща захворіла, — розповідає він. — У Києві ніхто не захотів її лікувати. Я зрозумів, що треба повертатися до Житомира. Там я значиміший, — каже замислено. — Теща одужала й повернулася до себе у Фастів. Учора туди Ірина поїхала. Попарила тестям ноги, зробила масаж. Тесть у мене чудний: йому 78 років, а він ще "вишиває" на моєму "рено" — я віддав йому свою стару машину.

Шинкарук замовляє подвійну каву без цукру. Розповідає, що викладав у Києві в Інституті культури.

— 9 років тому купив у Києві здоровенну двокімнатну квартиру, за 20 тисяч доларів, — згадує. — Тепер у ній живуть Ірина з молодшим братом Федьком. У нас був тур по Америці перед українською діаспорою. Доки їздили, хтось зняв наші двері на металолом.

Каже, що діти живуть дружно.

— Синові 24 роки. Він закінчив університет економіки, працював у банку. Зараз фінансовий директор, організовує в місті концерти на великі свята. А я — романтик. Іру змалку брав із собою на гастролі. Їй уже 27 років, а вона ще не одружена, бо часу немає.

Дружина Шинкарука викладає в школі математику. У вільний час розмальовує посуд.

— А я зробив лазню з липи, — хвалиться він. — Поставив альтанку, дружина намалювала на віконницях мальви й виноград. Усередині зробив ослони, прялку, колиску сплів з лози. Навіть собачу буду зробив у формі млина з крилами. Усіх друзів у лазню воджу. А дружині на 50 років подарував джакузі.

Зізнається, що пише пісні й вірші, лише коли хтось образить його.

— А донька ображала вас? — цікавлюся.

— Вона не прислухається до моїх порад, — насуплюється. — Зате автомобіль мені подарувала. Купила собі "Шевроле Епіку" з навігацією і телевізором, а мені віддала "Шевроле Лачетті". Я щасливий, їжджу собі з кондиціонером і слухаю старі пісні.

1954, 19 серпня — народився у селі Вчорайше Ружинського району на Житомирщині в сім"ї медиків

1976 — закінчив Житомирський педінститут (російська мова й література); тепер викладач цього інституту

1984 — закінчив аспірантуру Київського педінституту; вступив туди ще й на українську філологію

1977, 30 грудня — одружився з Людмилою

1979 — народилася донька Ірина

1983 — з"явився на світ син Федір

1994 — написав першу книжку "Модерато синіх сутінків"

2002 — випустив диск авторських пісень; заслужений артист України

Зараз ви читаєте новину «Ірина Шинкарук подарувала батькові машину». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода