У ресторані "Валентино" голосно грає музика. Батькові співачки Ірини Шинкарук 52-річному Володимиру доводиться кричати. Він змалечку возив доньку із собою на концерти і писав для неї пісні.
— П"ять років як ми не працюємо разом. В Іри тепер інший продюсер, Олександр Потьомкін. Вона змінила стиль, — розповідає він. — Співає по-молодіжному, мені це не подобається. Весь час гиркаємося з нею, бо обоє за гороскопом — Леви.
Володимир Шинкарук написав сім книг. За 35 років створив кілька сотень пісень. Сам виконує їх під гітару. У Тернополі Шинкарук 13 років проводить фестиваль "На крилах ностальгії" — запрошує зірок 1960–80-х з усього СНД.
Із чорної сумки дістає шкіряний фотоальбом.
— Тут я — із "Ґринджолами" на Дні Києва, — показує знімки. — Але це так, для авторитету. А оце — моя кума Ніна Матвієнко, вона хрещена мати Ірини. Ми її хрестили у 19 років. Моя теща Лідія Мефодіївна — баптистка. Вона не хотіла, щоб Іру хрестили немовлям. Сказала: хай виросте і сама вибере собі хрещених.
Шинкарук озирається, шукає офіціантку.
— Для 11-річної Ірини я написав пісню "Запалю свічу". Донька виконувала її на концерті у Житомирі. Там її почула Ніна Матвієнко. Вона на папірці написала: "Іринко, свічечко поліська, живи, співай і виростай зі славою". Той папірець в Іри зберігається досі. А хрещений — режисер Василь Вовкун.
З динаміків лунає пісня гурту "Океан Ельзи" "Вище неба". Володимир знервовано встає до приймача, хоче скрутити звук.
— А тут нічим крутити! — роздивляється його.
Гукає офіціантку, та з кишені дістає пульт, направляє його на музичний центр і стишує музику.
Теща одужала і повернулася до Фастова
Шинкарук виймає синьо-жовту книжечку "Нестандартний підхід". Дійшовши до 61-ї сторінки, видання потрібно перевернути догори ногами і почати читати з кінця. Дарує свою книжку мені.
У нього дзвонить телефон.
— Іване, я в Києві, разом із Людою, — каже у слухавку. — Дзвони завтра, я вже буду в Житомирі.
Володимир Шинкарук викладає давню українську літературу в Житомирському педінституті. 5 років тому він із дружиною Людмилою купив у Житомирі будинок.
— Теща захворіла, — розповідає він. — У Києві ніхто не захотів її лікувати. Я зрозумів, що треба повертатися до Житомира. Там я значиміший, — каже замислено. — Теща одужала й повернулася до себе у Фастів. Учора туди Ірина поїхала. Попарила тестям ноги, зробила масаж. Тесть у мене чудний: йому 78 років, а він ще "вишиває" на моєму "рено" — я віддав йому свою стару машину.
Шинкарук замовляє подвійну каву без цукру. Розповідає, що викладав у Києві в Інституті культури.
— 9 років тому купив у Києві здоровенну двокімнатну квартиру, за 20 тисяч доларів, — згадує. — Тепер у ній живуть Ірина з молодшим братом Федьком. У нас був тур по Америці перед українською діаспорою. Доки їздили, хтось зняв наші двері на металолом.
Каже, що діти живуть дружно.
— Синові 24 роки. Він закінчив університет економіки, працював у банку. Зараз фінансовий директор, організовує в місті концерти на великі свята. А я — романтик. Іру змалку брав із собою на гастролі. Їй уже 27 років, а вона ще не одружена, бо часу немає.
Дружина Шинкарука викладає в школі математику. У вільний час розмальовує посуд.
— А я зробив лазню з липи, — хвалиться він. — Поставив альтанку, дружина намалювала на віконницях мальви й виноград. Усередині зробив ослони, прялку, колиску сплів з лози. Навіть собачу буду зробив у формі млина з крилами. Усіх друзів у лазню воджу. А дружині на 50 років подарував джакузі.
Зізнається, що пише пісні й вірші, лише коли хтось образить його.
— А донька ображала вас? — цікавлюся.
— Вона не прислухається до моїх порад, — насуплюється. — Зате автомобіль мені подарувала. Купила собі "Шевроле Епіку" з навігацією і телевізором, а мені віддала "Шевроле Лачетті". Я щасливий, їжджу собі з кондиціонером і слухаю старі пісні.
1954, 19 серпня — народився у селі Вчорайше Ружинського району на Житомирщині в сім"ї медиків
1976 — закінчив Житомирський педінститут (російська мова й література); тепер викладач цього інституту
1984 — закінчив аспірантуру Київського педінституту; вступив туди ще й на українську філологію
1977, 30 грудня — одружився з Людмилою
1979 — народилася донька Ірина
1983 — з"явився на світ син Федір
1994 — написав першу книжку "Модерато синіх сутінків"
2002 — випустив диск авторських пісень; заслужений артист України
5 
1
Коментарі