— На черкаському Майдані творча інтелігенція гуртувалася на площі біля пам'ятника Шевченку. Піковою була ситуація, коли готувалися придушити виступи. Повідомили, що в Черкаси їдуть автобуси з "тітушками". Чоловіки зорганізувалися перекривати міст на дамбі. Мій син Ігор теж там чергував. Була майже північ. Я зібралася їхати додому в Білозір'я (село біля Черкас. — ГПУ). Дорогою періодично говорила з сином по телефону. Потім дзвонить мені стривожено: "Мамо, ти не уявляєш, що тут робиться". "Беркутівці" під'їхали з середини міста і почали стріляти по наших чоловіках. Ігор заховався за стелу "Черкаси". Тікали, хто куди міг. Я повернулася і підвезла сина додому, — згадує екс-голова Черкаської облради 52-річна Валентина Коваленко.
Валентина Михайлівна — письменниця. Викладала на кафедрі української літератури та компаративістики в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Була доцентом.
— Хотіли з колегами зібрати великий студентський Майдан під стінами університету. Однак керівництво застрахало студентів. Їх зібралося небагато, — каже Валентина Михайлівна.
25 лютого 2014 року її обрали головою облради.
— Мої двері були відчинені для всіх. Говорила з людьми не лише в прийомні дні й години, — розповідає жінка. — Багато чого вийшло, але багато і не вдалося. Бо система продовжувала працювати. Доводилося відмовляти побратимам по Майдану у вирішенні їхніх питань. Нажила немало ворогів. Через це втратила викладацьку роботу.
Підтримала наших фермерів. У них олігархи намагалися незаконно відібрати землю. Через це пережила замовну інформаційну атаку. На одному з ранкових засідань облдержадміністрації мова йшла про молодих чоловіків-переселенців. Вони провокували конфліктні ситуації поміж нашого населення, вели аморальний спосіб життя. Я сказала, якщо вони молоді й повні сил, то мали б разом із нашими хлопцями відвойовувати українську територію. Але з мого виступу змонтували перекручене відео. Вийшло, що я пропоную всіх переселенців виселити назад.
У листопаді 2015 року депутати обрали іншого голову облради.
Коментарі
1