5 листопада на Байковому кладовищі столиці поховали академіка і кардіохірурга 82-річного Геннадія Книшова. Він 27 років очолював Інститут серцево-судинної хірургії ім. Амосова.
— Провів понад п'ять тисяч операцій на серці, — розповідає колега 77-річний Михайло Атаманюк. — Першим в Україні виконав аорто-коронарне шунтування при ішемічній хворобі серця. За 10 днів до смерті зібрав ранкову нараду. Аналізував нічне чергування бригади лікарів, вникав у подробиці проведених операцій. Ніхто не здогадався, що Геннадію Васильовичу недобре.
Книшов помер 1 листопада. Про причини рідні й колеги мовчать. Кажуть, мав важку хворобу.
— Він закінчив Донецький медичний інститут. Працював там хірургом в обласній лікарні. Успішно робив операції на всіх органах, крім серця і легенів. Запросили на стажування до Київського інституту туберкульозу та грудної хірургії, — розповідає 63-річний Віталій Максименко, заступник Геннадія Книшова. — Вже через три місяці виконав першу самостійну операцію на серці. За нею спостерігав Микола Амосов.
1988-го Геннадій Книшов очолив Національний інститут серцево-судинної хірургії. Був першим його директором після Амосова.
— Після розпаду Союзу вітчизняна кардіосудинна хірургія сильно відставала від Заходу, — каже Михайло Атаманюк. — Геннадій Васильович дуже переживав. Поїхав в Америку до професора Ріда. Взяв і мене — бо добре знаю англійську. Він започаткував обмін досвідом із західними колегами. Але ми настільки пішли вперед, що перевершили їх у лікуванні інфекційного ендокардиту — запалення клапанів і камер серця.
— Силу серця Книшов порівнював із ручним викручуванням білизни після прання або з торнадо, — продовжує. — Сам був міцний і жвавий до останнього. Фізично витривалий. Раніше займався парашутним спортом, сплавлявся гірськими річками.
У нього залишилися дружина, донька та двоє онуків.
Коментарі