Ексклюзиви
вівторок, 13 серпня 2013 00:15

"Якщо з Галькою розведуся, остануся голий-босий"

 

— Ніхто не вірив, що службовий роман за півроку нас у загс приведе, — каже 29-річний Володимир Руденко з Івано-Франківська. — Із Гальою познайомилися в банку, де я працюю інкасатором, а вона — касиром. Батьки хотіли робити весілля на 100 чоловік, а ми запросили всього 14. Нащо за день витрачати 50 тисяч гривень, якщо за них можна жити півтора року.

Із дружиною львів'янкою 26-річною Галиною він побрався 28 липня. За день до весілля молодята підписали шлюбний контракт. Щоб укласти його, заплатили по 1 тис. грн юристові й нотаріусу.

— На контракті настояли Галині батьки. Вони їй квартиру купили в центрі Львова. Думали, я через 30 квадратних метрів із нею одружуюся. Весілля перенесли із травня на липень, бо тесть не встигав приїхати з Португалії. В загсі розписувалися самі, а в ресторан прийшли батьки, хрещені й шестеро друзів. За вечерю заплатили 4 тисячі гривень.

— Я вже раз заміж виходила, — говорить Галина. Вона вагітна. У жовтні народить доньку. — У 20 років побралися з одногрупником Ігорем. Спочатку любив мене. А потім почав додому п'яний приходити, піднімати руку на мене. Раз так побив, що в університет не ходила три тижні. Мама настояла, щоб ми розійшлися. Думала, що більше шлюб ніколи не братиму, поки Вову не зустріла.

— Тато в Португалії працює будівельником вже 12 років, — розказує наречена. — Перше весілля мені зробив на 120 гостей, ще й на квартиру дав 20 тисяч євро. Решту батьки Ігоря добавили. За весільні гроші купили техніку. Документи на Ігоря оформили. Я йому довіряла, бо любила. Коли зайшла мова про розвод, його мама-юристка пригрозила забрати в мене квартиру. Так як житло ми придбали за місяць до весілля, його не можна було вважати набутим у шлюбі. Мені лишилася тільки плазма і пральна машинка. Хотіла судитися, але не маю доказів, що в ту квартиру гроші вкладала. Тато зі мною півроку не говорив. Не міг пробачити, що так пахав, щоб чужим людям квартиру купити. Коли почув, що вдруге заміж іду, настояв на контракті.

У Португалії кожна п'ята сім'я живе за контрактом. Тому після розлучення ніхто за майно не свариться. Переживала, що Вова мене не зрозуміє. Але він погодився. На мені машина, квартира і вся техніка в домі. На Володі — дідова хата у Перемишлянах, отримана у спадок.

— Хотіли тримати в таємниці, що контракт підписали. Навіть моя мама нічого не знала, — говорить Володимир. — Але Галін хрещений був на весіллі тамадою. Коли випив 300 грам, то почав жартувати: мовляв, якщо з Галькою розведуся, остануся голий-босий. Я не образився. А коли Галя Ігорем мене спросоння назвала, ми тиждень не говорили. Ну й що, що в неї є квартира. А в мене зарплата на 3 тисячі гривень більша.

651 шлюбний договір підписали українці 2013 року. За статистикою, найчастіше у контракт вносять нерухомість, земельні ділянки, автомобілі і прикраси. У документі можна зазначити: хто, кому і скільки платить у разі розлучення чи зради. Винуватець розлучення повинен відшкодувати другій стороні усі витратити за шлюбну церемонію. Контракт завіряє нотаріус у присутності чоловіка і дружини.

Зараз ви читаєте новину «"Якщо з Галькою розведуся, остануся голий-босий"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути