Інна Горук, 23 роки, закінчила факультет іноземних мов Прикарпатського університету. Може працювати вчителькою англійської, перекладачкою.
— Але мрію стати співачкою чи телеведучою, — зізнається. — Торік на конкурсі "Міс Прикарпаття — 2005" підійшла до організаторки Тетяни Терсенової-Завадовської. Сказала, що хочу співати. А вона відповіла: "Твоє місце на конкурсі краси".
У травні Інна стала першою віце-міс на "Міс Ukraine International", фінал якого проходив у Тунісі.
— Організатори не пояснили нам, чому конкурс відбувався за межами України, — дивується Інна. — Коли виходили у купальниках, туніські чоловіки кричали нам: "Наташа, я тебя люблю". То єдине російське ім"я, яке вони знали.
Після перемоги Інні запропонували представляти Україну на "Міс World International" у Японії.
Ми зустрілися у ресторані "Шансон", що в центрі Івано-Франківська.
На тонкому зап"ястку Інни — недорогий годинник і срібний браслет. Інших прикрас немає.
— Люблю тільки дорогі прикраси, але щоб їх було мало. Обожнюю діаманти, — закидає ногу на ногу. — На "Міс України" мені подарували золоту підвіску з діамантами, сапфірами і смарагдами. Це — найдорожча моя річ.
Залицяльники щось дарують?
— Багатих кавалерів у мене ще не було, — опускає очі. — Хоч залицяльників не бракує. Але серйозного хлопця поки що не маю.
Замовляє зелений чай.
— Він добре впливає на шкіру, — пояснює. — Чорного не люблю. А ще п"ю натуральні соки і негазовану мінералку. Коли похмура погода, можу зробити каву. Міцних напоїв зовсім не вживаю. Хіба що зрідка трохи білого вина.
З чого починаєш свій ранок?
— З молитви. Мене цього змалку навчили в гімназії. Потім випиваю склянку води з лимоном.
Трохи кокетуючи, дівчина наливає чаю із білого порцелянового чайничка собі в чашку.
Надя з Америки висилає красиве взуття
— Люблю солодке, але мушу стримуватися, — кидає півложечки цукру. — Обожнюю чорний шоколад, можу з"їсти плитку на тиждень. Але солодке замінюю сухофруктами. І сама готую овочеві рагу.
Дотримуєшся дієти?
— Не люблю цього слова, — морщить носика. — Ну, не вечеряю після 18 години. Не їм смаженого. Щодня ходжу на фітнес і пілатес — це щось схоже на йогу. А сьогодні у мене перший урок танцю живота.
Каже, що багато читає про Японію.
— Конкурс відбудеться у Токіо 29 жовтня. Ми проведемо в Японії два тижні. Я маю привезти національний костюм і три вечірні сукні. Дорогі — по 5–8 тисяч гривень кожна. Шиє їх дизайнерка Ірина Харченко. Одна сукня — безплатна, на іншу гроші виділив губернатор Роман Ткач.
Інна зізнається, що хоче жити у столиці.
— Мрію потрапити на телебачення. Подала резюме на різні телеканали, але відповіді ще не отримала. Мама виховувала мене сама, тато нас покинув. У селі школа була поганенька, і я пішла у 1-й клас до інтернату. Жили по п"ять–вісім дівчат у кімнаті. Так не подобалося, що як тільки почула, що в Снятині відкривається гімназія, — одразу подала документи. Мама, Варвара, працювала старшим лаборантом у сірчаному руднику в селі Загайпіль Коломийського району. Потім їздила до Польщі торгувати. А недавно повернулася із заробітків з Італії — доглядала там за старою жінкою.
Заробила тобі на квартиру у Франківську?
— Досі всі гроші йшли на моє навчання. Але допомагає мені винаймати однокімнатну квартиру. Я трохи підробляю перекладами, якось працювала на показі шуб.
Поправляє волосся.
— Спочатку я хотіла виїхати за кордон. У США в мене живе двоюрідна сестра Надя. Але не відкрили візи. Тоді поїхала у Чернівці — до іншої двоюрідної сестри, Оксани. У неї там свій ресторан "Фортуна". Працювала офіціанткою та співачкою. Платили добре. А Надя з Америки висилає красиве взуття — знає мою слабкість.
На ній світлі туфлі у квіточки, на високому підборі.
— Обожнюю високі підбори, — крутить ногою, — вони підкреслюють фігуру.
Батько за цей час не з"являвся?
— Чому ж, подзвонив. Я не наважилася відмовити йому зустрітися. Подарував мені дві золоті каблучки. Але мені було вже паралельно. У нього є дружина, діти. От якби він прийшов 15 років тому...
1983, 24 червня — народилася в селі Келихів Снятинського району на Івано-Франківщині
1989 — пішла в перший клас Снятинської школи-інтернату
1993 — почала навчатися у Снятинській гімназії
2000 — офіціантка та співачка у ресторані "Фортуна" в Чернівцях
2001 — факультет іноземних мов Івано-Франківського національного університету ім. В. Стефаника
2005 — стала "Міс Прикарпаття"
2006, лютий — третя віце-міс на конкурсі "Міс Україна"
2006, травень — перша віце-міс на "Ukraine International"
Коментарі