— Якби не береза, навряд чи я зараз тут лежала, — каже в травматології чернігівської лікарні №2 Олена Кононець, 36 років. 28 квітня вона впала із сьомого поверху, коли розвішувала білизну на балконі.
Олена переломів не має. Але лікарі не дозволяють їй вставати з ліжка через струс мозку.
— Живемо в малосімейці на вулиці Освіти, — розповідає Олена Кононець. — Балкончик у нас малесенький, як тумбочка, і не засклений. Білизну сушимо на мотузках, що натягнуті на зовнішній стороні балкона. Вийшла на балкон, перехилилася й потягнулася до дальньої мотузки. Далі не пам'ятаю. Що відбувалося, потім розповів мій друг Женя. Ми зустрічаємося вже сім місяців. Він повертався з магазину: побачив що я, вчепившись за мотузки, намагаюся залізти назад, на балкон. Став стукати до людей, які живуть під нами на шостому поверсі. Хотів мене знизу підтримати. Я впала на гілки берези, що росте біля під'їзду. Люди викликали "швидку". На голові наклали п'ять швів.
Я ж народилася 28 серпня, на Пречисту. Це вже другий випадок, коли я уникла каліцтва і смерті. Перший був 10 років тому: сіла до знайомого на мотоцикл, і мій кардиган замотало в колесо. Ми впали. Я тільки зчесала стегно й коліна.
Біля будинку про падіння Олени нагадує лише невелика пляма крові біля берези.
— Живуча дівка попалася, — каже один із жителів будинку. — Чудо, інакше не скажеш. А ось Володю Чику шкода. Впав замертво із восьмого поверху наприкінці березня, коли сильно мело. Хворів бідолаха, чорнобилець був. Мо, вийшов подихати, та погано стало.
1 
1
Коментарі