200 людей приходять до Музею релігії у Львові ввечері у п'ятницю 27 липня. Вони прийшли на екскурсію підземеллям Домініканського монастиря. Всередину запускають по 30-40 осіб.
— Навіть не пригадую, коли востаннє в черзі до музею стояв, — каже пенсіонер Василь Журахівський, 61 рік. — Дізнався про екскурсію по телевізору. Хочу ще піти на ратушу — ніколи там не був уночі. Краєвид звідти фантастичний. Обіцяли, що на чудо-поїзді безплатно кататимуть. Але туди, мабуть, не проб'єшся.
У вихідні мерія провела акцію "Ніч у Львові". Організували понад сотню екскурсій. У п'ятницю всі були безкоштовні, в суботу й неділю — за вартістю вхідного квитка до закладів, від 5 до 20 грн. Екскурсії відвідали шість тисяч людей.
У підземеллі напівтемрява. Біля стін запалили свічки, на підлозі розклали вузькі неонові лампи. Відвідувачів зустрічає працівник музею, одягнений у костюм князя Лева. Показує фігури ченців в одній з крипт:
— Їх зробили ще в радянські часи, коли наш заклад називався музеєм релігії й атеїзму. Ця композиція мала показувати "релігійне мракобісся". Ми її переробили трохи. Тепер вона висвітлює життя монахів.
На 21.00 прямую до Музею зброї. Біля входу курить 29-річний Олексій Гавриш із Хмельницького. Приїхав до Львова на вихідні з дружиною.
— Про акцію прочитали в інтернеті, — розповідає. — Були у Львові торік. Друзі водили на Високий замок, а потім у кафе "Медівню" і "Криївку". А тут жінка каже: "Не тільки ж по кабаках у тому Львові шлятися". А я подумав — справді, ми ж жодного музею тут не відвідали.
Відвідувачів запрошують досередини. Заклад розташований у приміщенні середньовічного арсеналу. Екскурсовод показує стелажі з мечами, веде до гвинтівок.
— Тодішня зброя стріляла не надто далеко, — відчиняє вузеньке вікно-бійницю. Навпроти видно будівлю облдержадміністрації. — Ми жартуємо, що якби хотіли поцілити в когось із депутатів, то куля не долетіла б.
Зупиняється біля головного убору вояка, на якому зображений герб Австрії — двоглавий орел.
— Переповідають, що австрійський цісар Фердинанд І був несповна розуму. Простіше кажучи, хворів на шизофренію. Говорять, коли одного разу він уполював орла, то дуже здивувався, чому в нього одна голова, а не дві.
— Нічого не змінилося. 200 років пройшло, а при владі досі шизофреніки, — вигукує хтось із відвідувачів.
Від музею трамваєм №2 їду на Личаківський цвинтар. На 2-метровому екрані на площі біля головного входу показують фільм про похованих тут людей. О 22.40 засвічують ліхтарі. Екскурсію ведуть 10 гідів. Біля кожного збирається група з 30 осіб.
— Кажуть, у Львові був один сміливець, який запевняв, що нічого не боїться, — розповідає екскурсовод, білявка років 35. — Друзі запропонували йому піти вночі на Личаків і забити цвях в одну з могил. Він погодився. Прийшов, забив цвях. Уже думав іти геть, як щось невидиме його не відпускало. Він довго шарпався і помер від переляку. На ранок виявилося, він прибив свій плащ до могили.
Екскурсія Личаківським цвинтарем закінчується о першій ночі. Відвідувачі роз'їжджаються таксі. Наступну "Ніч у Львові" планують на листопад.
3 
1
Коментарі