пʼятниця, 22 липня 2011 06:00

Дзюби збудували триповерховий будинок за п'ять тисяч доларів

Письменник і дисидент Іван Дзюба живе на дачі у селі Рудики за 30 км від Києва. 26 липня він відзначить 80-річчя. По вул. Мистецькій на крутому схилі серед високих котеджів стоїть білий будинок під зеленим дахом. Ворота відчиняє дружина Марта Володимирівна, 68 років.

На подвір'ї бігають лабрадор Чері й безпородна Мушка.

— Чері, йди Івана поклич! — гукає господиня.

Собака схоплюється. За хвилину виходить Іван Михайлович у жовтій футболці, сірих шортах і чорних мокасинах. Кличе до саду.

— Дружини основне заняття — квіти. Я відповідаю за горіх і фрукти. Цього року тільки виноград і горіх вродили. А абрикосів усього шість на два дерева. Зараз проблема велика — бджіл немає. На них наші мобільники впливають. Порушують електромагнітні хвилі. Бджола вилітає з вулика, втрачає орієнтацію і не повертається. Люблю фрукти, та після операції на щитовидці розвинувся гострий діабет. З'їм два кислі яблука та мушу робити собі укол.

Дзюби отримали землю 1989-го.

— Дуже гарне було село. З качками, коровами. А зараз на всі Рудики лише одна корова лишилася, — показує на сусідні будинки. — Тут митці спочатку жили — письменники, художники, співаки. Зараз їх майже немає. З одної сторони живе якийсь юрист, через дві хати Дмитро Гордон (телеведучий. —"ГПУ") щось готичне собі збудував. Ми довго не будувалися, бо не мали грошей. 1991-го я отримав премію фонду Антоновичів 5 тисяч доларів, то вже поставили будинок.

Іван Михайлович сідає у розкладне крісло в затінку дерев, у якому зазвичай відпочиває. Спирається ліктями на коліна.

— Перед своїм ювілеєм написав жартівливий текст "Антиювілей". На антиювілеї: забороняється вживати прізвище антиювіляра, виголошувати тости й промови. Пропоную говорити про футбол, а не про політику. Раніше вболівав: спочатку за донецький "Шахтар", потім за київське "Динамо". Утратив інтерес після того, як наші футбольні клуби понабирали легіонерів з-за кордону.

Мушка підбігає і тицяється господареві мордою в руку. Скавчить, щоби погладив. Дзюба сміється.

— Май совість, — підходить дружина. — Це в 90 років можна стільки говорити. Тобі 80, ти не є такий старий, — кличе на кухню обідати.

— Найкращі мої життєві моменти з дружиною пов'язані. Ми познайомилися у Львові. Був 1962 рік. Я, Микола Вінграновський та Іван Драч виступали на літературних вечорах. Було багато гарних дівчат. Потім прийшла Марта. Ми весь вечір тільки з нею танцювали. Дмитро Павличко помітив, показує на її маму Ольгу Іванівну, вона дуже красива була. Каже: "Бачиш, яка мама, така і дочка буде". За рік одружилися.

Подружжя має доньку Олену, 47 років, і онуку Ольгу. Донька викладає словацьку, словенську і хорватську в університеті Шевченка. Ольга закінчила той же вуз.

— Я був дуже поблажливим батьком. Ніколи не бив дитину. Одного разу Оленка мене чимось розсердила, вона вже старша тоді була, я вибіг до неї з паском, а вона так щиро розреготалася. Хотів іще дітей, але через конфлікти з владою вирішили їх не заводити. Дуже шкодую через це. 1965-го написав "Інтернаціоналізм чи русифікація?", і нас переселили на Повітрофлотський проспект у величезний будинок, де жили працівники КДБ. Щоб я був під рукою. Він увесь прослуховувався. Але ми це знали. П'ять років не говорили вголос, а переписувалися.

 

Пес розстилає зятеве ліжко

Улюбленці родини Чері й Мушка люблять спати на ліжку.

— Чері має своє місце в кімнаті дочки і зятя, але як нікого нема, переходить на їхнє ліжко. Навчився розстеляти його лапами, — каже Іван Михайлович. — А Мушка, як тільки я встаю, швиденько влягається на мою подушку.

Марта Володимирівна згадує першого собаку, спанієля Джеррі.

— Іван часто брав його з собою вранці на пробіжку. Зазвичай знімав плащ, вішав на пліт, доки бігав, а пес його чекав. І раз погано почувався і вернувся не за півгодини, а за 20 хвилин. Джеррі й сліду немає. Як підходить півхвилини до півгодини, пес біжить щосили. Виявляється, Джеррі проводжав Івана, йшов у своїх справах, а потім повертався вчасно. А Іван думав, що пес плаща стереже. То так раз плащ і вкрали.

 

Зараз ви читаєте новину «Дзюби збудували триповерховий будинок за п'ять тисяч доларів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути