60 тис. грн зобов'язали виплатити із Держказначейства 67-річній Ганні та 73-річному Іванові Зубавленкам із с. Неслухів Кам'янка-Бузького району Львівщини. Два роки тому на їхньому городі в компостній ямі знайшли кілька стебел конопель. Порушили кримінальну справу. Пенсіонери оскаржили дії міліціонерів і виграли суд.
Село Неслухів за 7 км від райцентру. Транспорт туди їздить погано. Щоб дістатися на роботу до Кам'янки-Бузької, люди йдуть 2 км до львівської траси. Там сідають на автобус.
Із маршрутки виходжу з місцевою 50-річною Марією Іванчин.
—?Село велике, десь більше тисячі народу. Багато магазинів, садок, сільрада, школа. Тільки з добираннями проблема, — розповідає дорогою. Несе пакети із продуктами. — Наше село відоме. За часів колгоспів у ньому була станція плодових саджанців. За ними досі з усієї області приїжджають. Але тепер більше питають про коноплі, — сміється.
Неслухівська сільрада в одному приміщенні з дитсадком. У будинку два входи. Біля одного на кущах сушаться дитячі рожеві колготи. У другій половині біля калорифера гріються секретар Віра Будайчик та бухгалтер Ірина Коваль.
—?Тепер село вже трохи стихло. А як бабу забрали, всі про них говорили, — каже Ірина Коваль, 37 років. — Жаліли люди ту сім'ю. Не могли вони сіяти коноплі. То, певно, були якісь самосіви. Колись у селі вирощували коноплі. Але то давно. Баба моя розказувала, що з конопель мотузки робили, олію, навіть молоко.
46-річна Віра Будайчик бере зі столу товсту папку з документами.
—?На початку вересня прийшов вирок суду. "Ганну Зубавленко виправдано", — читає з притиском на останньому слові. — Тепер бабулька, як приходе в сільраду, то аж світиться. Добилася правди, ще й гроші получить.
Стара дерев'яна хата Зубавленків вимащена глиною і вапном. На подвір'ї трактор і вантажівка. Гавкає чорне цуценя. На шум із комори виходить господиня.
—?Чого, Гудзя, репетуєш? — забирає пса за ланцюг і підтягує до буди. — Він нікого на поріг не пусте. Ланцюг навмисне довгий дали, аби до стежки доставав.
На обійсті стайня, комора та невеликий недобудований цегляний будинок. Біля трактора, в бурячанці, пасуться коза й кури.
—?Не встигла свиньом дати. Але нічо, не здохнут. Ходіт до хати, — запрошує Ганна Леонідівна. Обтріпує від трави старий синій халат. — Шойно з поля приїхали. Бульбу збираєм. 2 гектари поля маєм, шість свиней, дві корови — Ласуню і Мілку. Ще козу Маньку, курок пару штук, пси. Нема сі часу в голову почіхати, — поправляє в хустку розкуйовджене фарбоване каштанове волосся.
У хаті стіни облупилися, під стелею — діри. Підлога де-не-де провалюється. Стара піч присіла, відстає плінтус. Є кольоровий телевізор із тюнером від супутникової антени.
—?Самі бачите, ніц не робимо. Бо нема за що, — Ганна Зубавленко прибирає з дивана старі спідниці. Сідає поруч із чоловіком. Іван Михайлович витирає об штани брудні від мазуту руки. — З пенсії особливо сі не розженеш. Во як дадут нам тоті 60 тисяч, то в Солотвино або Трускавець поїдемо зі старим. Будем лічитисі.
—?Може, на подвір'ї щось зробимо. Бо бардак кругом. Трактор ломисі, — каже 40-річний син Руслан. Вмощується навпроти батьків на кріслі зі шматтям. У Зубавленків є ще двоє дітей. 35 -річний Роман підробляє на будовах. 45-річна Світлана — інвалід ІІ групи дитинства, не працює. Живуть у Львові.
—?Ніяке подвіре! Ніякий трактор! Самі робіт. Тоту всю господарку не так легко тєгнути, — злиться жінка. — Дід через тоту коноплю гет здоров'я втратив. Уже ні сили не має, ні пам'яті. А був ого-го який! Як у Львові робив шофером, самих начальників возив. Тоди були часи, що всі любили горівку пити. А мій не пив, не курив. 30 років на службі проробив. 10 років був депутатом міськради в Львові. Нагороду добровольної дружини має.
—?Поважали нас, а тепер преступніків зробили, — каже господар. Брудним рукавом втирає очі, що сльозяться. У Львові він працював водієм, дружина була кастелянтшею в будівельному тресті комунгоспу.
—?Ваню, чого ти, то всьо я винна, — Ганна Леонідівна його обнімає. — Не треба було тих чортів пускати на подвіре.
Два роки тому 27 вересня до Зубавленків прийшли троє працівників міліції в цивільному. Сказали, що шукають украдений культиватор. Подружжя мало трактор, тому до них попросилися оглянути подвір'я та город. У компостній ямі знайшли кілька стебел гнилих конопель. Наступного дня гукнули понятих. Порушили кримінальну справу за вирощування та збут наркотиків.
—?Надурити мамку хтіли, гроші збрити. А звідки ті гроші? Хіба хату продати, — каже Руслан. Голосно шепче біля вуха батька, щоб дав грошей на сигарети. Той витягає з внутрішньої кишені старої спецівки кілька дрібних купюр. Єдину "двадцятку" віддає синові.
—?Зіллє знайшли в вересні, а в грудні повестки мені стали проходити. Але так: засіданє на 8 число, а повестка на 10 прийшла. Ну во, за то, що я сі не з'явила вчасно, слідчий мене і закрив, — продовжує мати.
Ганну Зубавленко дев'ять днів тримали в слідчому ізоляторі.
—?Що я сі там уже натерпіла. Спочатку хтіли до Львова везти. Возили туда-сюда. А то зима, холодно. Машина сі ломе на каждім кроці. Сім годин, сволочі, катали. А тоді завезли в Кам'янку-Бузьку. Камера — страшна, як буда. Зимно, одна лавка, вікно сі не втворує. Всю мене обшукали. Навіть резинку з колготок сказали зняти. Їсти раз в день давали, і то якесь скисле. Туалєт смердів страшно, бо забитий. Перед останком казали: "Бабо, в нас буде провєрка. Би ти казала, що в нас добре годуют і водєт гуляти". Я сі на то не погодила.
—?Вони і мене посадити хтіли, але я слабий. Як взнав, що бабі моїй 12 років світить, серце прихопило. У кардіологічний центр попав. Давлєніє 220 на 120 скочило — інфаркт, — розказує Іван Зубавленко. Хапає пульт від телевізора, хоче увімкнути. Дружина відбирає. — Я знаю, що то я винен. Тра було ще тоди, як вони протокол просили на подвіру підписати, ніц не підписувати. Але я сі забояв, що будут мене бити. По телєвізору вон показуют, що в ментярні людей луплєт, як псів.
—?Та, може би, тебе не били старого, — каже жінка. Скидає калоші, поправляє зсунуті залатані шкарпетки.
—?Нє, гладили би! Мені тут на подвіру один
казав: "Не хоч тут, то в Кам'янці, дідок, всьо підпишеш".
—?Проти одного того міліціонера, що до нас приходив — Медведя, справа зараз порушена. Його з міліції вигнали. У Львові судєт, п'ять років йому світить. Але він молодий, ніц не винен. Його підіслали начальники, аби заробити на бабі. Чула м, що за таке вони 5 тисяч долярів берут.
Господиня поза стайню прямує на город. Показує компостну яму завширшки 1,5 м.
—?Туво вони сі рили. Що, тут годен для продажу наркотики ховати? Думаю, нас хтось здав. Може, де наша сваха? Мій син молодший Ромко з її доньков розвівсі. То тепер мают, певно, зло на нас. Але не буду грішила, бо м за руку не злапала.
Колишня сваха Зубавленків Степанія Романишин живе на іншому кінці села. Ворота зачинені.
—?Може, вони на полі. Нікого від ранє не вижу, — каже сусідка через дорогу, називається Галиною. — У Стефи дочка хвора середуща. Може, з нею куди поїхали? То дуже порядна сім'я. Їхня молодша Леся була за Зубавленковим Ромком. Мають троє дітей. Але він сильно її бив, то розвелися, — спирається на палицю. — Нє, Стефка ніяк не могла здати Ганку. Бо вона туди не йде і знати її не хоче. Та Ганка трохи прикра баба. І сини її такі, не дай Боже, — ні до роботи, ні до життє.
—?У районі багато випадків з коноплею є. А в Неслухові це перший, — розповідає дільничний міліціонер села Неслухів 33-річний Андрій Гарасіка. — Я точно не знаю, бо був у відпустці. Не думаю, що баба з дідом коноплю садили. Можливо, там були замішані їхні сини. Бо в них не ідеальна репутація. Старший в тюрмі сидів, а молодший — страшний дебошир.
Отримають компенсацію за незаконне затримання і судову тяганину
Одразу було зрозуміло, що придбання наркотиків, зберігання в особливо великих розмірах, збуту та змови з групою осіб не було. 60 тисяч гривень — це грошова сума за кожен день під вартою. І окремо — відшкодування за всі місяці судової тяганини, — пояснює адвокат 44-річний Олег Мицик.
—?Зубавленки перші, хто отримають компенсацію за незаконне затримання та судову тяганину, — каже адвокат Наталя Гурковська, 37 років. Вона веде справу правозахисника Дмитра Гройсмана. 2010-го його звинуватили в поширенні порнографії та нарузі над державними символами. Два місяці тому Гройсман помер від хвороби серця. Адвокат домоглася його посмертного виправдання. Тепер готує позов на оперуповажених, які здійснювали обшук, та експертів — за незаконні висновки. Вимагає грошової компенсації родичам потерпілого.
60 тис. грн Зубавленкам поки що не виплатили. Держскарбниця подала зустрічний позов. 17 листопада відбудеться апеляційний суд.
2 
1
Коментарі
1