вівторок, 19 вересня 2017 06:05

"Дозволили не обслуговувати росіян"

Автор: Фото надане Тарасом Ващуком
  Тарас Ващук у традиційному мусульманському одязі фотографується із хрещеним батьком Ярославом Гулимчуком на презентації книжки ”Україна в пісках”. Частину коштів від продажу видання віддасть на благодійність
Тарас Ващук у традиційному мусульманському одязі фотографується із хрещеним батьком Ярославом Гулимчуком на презентації книжки ”Україна в пісках”. Частину коштів від продажу видання віддасть на благодійність

— В Україні 10 років працював журналістом і читав лекції у закарпатській філії київського вузу. Керівництво роздавало списки студентів, яким треба поставити оцінку. Якщо хтось давав хабар, просили повідомляти прізвища й віддавати процент. Не хотів вплутуватися у корупційні схеми, — розповідає 34-річний Тарас ­Ващук із міста Калуш на Івано-Франківщині. П'ять років тому переїхав в Об'єднані Арабські Емірати.

— Хотів довести, що можна чесно заробляти за кордоном. Знайшов країни, де українців беруть на роботу офіційно. Спілкувався з діаспорою, обдзвонював знайомих, які виїхали, читав закони. Найкращі відгуки були про ОАЕ. Почав шукати роботу в тамтешніх готелях, — каже Тарас Ващук. — Звертався у рекрутингові агентства. Але там вимагали до тисячі доларів за інформацію про місце і дату співбесіди з роботодавцем.

Відправив резюме на сайти пошуку роботи в Еміратах. Претендував на вакансії у сфері продажів. Відгукнулися швидко. Власник компанії із працевлаштування був німець. Із ними підписав контракт на роботу в аеропорту міста Дубай Арабських Еміратів. У гуртожиток привезли вночі. Змучений, одразу ліг спати. Коли прокинувся, побачив шикарну трикімнатну квартиру. В кожній кімнаті — ванна. Нас там жило четверо. Це були гарні комплекси з пальмами і травою, де можна ходити босоніж. Поряд — безкоштовні тенісні корти, баскетбольні майданчики, басейни. Найбільше вразила пральня, де безплатно перуть речі. Це все входило у вартість оренди, за яку платили роботодавці. Також забезпечували формою й медичним соціальним страхуванням. Оплатили транспорт до роботи.

В аеропорту пропрацював два роки. Починав із зарплати 780 доларів і дійшов до 2 тисяч. Найвища посада, яку отримав — представник парфумерного бренду "Келвін Кляйн".

У перший день після підвищення прийшов у піджаку, який одягав кілька разів. Коли проходив через металошукач, він почав пікати. Охоронець знайшов у внутрішній кишені презерватив. Це було під час рамадану, коли мусульмани відмовляються від сексу. Мене прикували наручниками до стільця. Врятував знайомий охоронець. А то могли би посадити за ґрати чи депортувати.

Коли в Україні почалася війна, ми попросили переселити від нас жителів східних областей, бо постійно сварилися. Нам дозволили не обслуговувати клієнтів з Росії. Коли виникав конфлікт — піднімали два пальці вверх. Підходив менеджер і працівник іншої національності. З форми зняли російські прапорці.

З часом почав працювати в туристичній фірмі. Згодом вона збанкрутіла. За контрактом отримав зарплату за три місяці й невикористані відпускні.

Знайшов роботу в школі англійської мови. Вона була з застарілою методикою. Лише для арабів, де хлопці й дівчата вчаться окремо. Вчителі прирівнювалися до прибиральників. Їх робили винними у будь-якій суперечці з учнями, батьками чи керівництвом. Колегу кинули за ґрати за те, що взяв за піджак учня і потягнув до директора. Той виявився сином місцевого багатія.

Зараз працюю спортивним журналістом. Ще підробляю в компанії, що консультує бізнесменів, займається банківськими тренінгами й нерухомістю. Веду переговори з клієнтами. Про повернення в Україну поки не думаю. В Еміратах став набагато позитивніший. Наше суспільство до усмішок не пристосоване. В Еміратах, навпаки, позитивним людям відкривається більше дверей.

30 000 доларів на рік коштувало помешкання в Дубаї на 43-му поверсі хмарочоса. У плату входить спортзал, безкоштовні басейн, джакузі та спа. На третьому поверсі — зона для барбекю. Це велика тераса з мангалами, бесідками й тенісним столиком. На першому поверсі — магазини. Можна подзвонити й попросити принести будь-який товар.

За викинутий недопалок штрафують на 200 доларів

— Першого дня, коли гуляв містом Дубай, із кишені випав телефон, — каже Тарас ­Ващук. — Помітив це через чотири години. Взяв другий мобільний. Ішов тією самою дорогою і набирав свій номер. Знайшов телефон на асфальті. Усім, хто смітить, виписують штрафи. Викинув бичок поза урну чи з вікна машини — 200 доларів. Харкнув на тротуар — 300 доларів. Перебіг дорогу на червоне світло — тебе ловить полісмен у штатському і також веде платити штраф. У метро заборонено їсти й пити, голосно слухати музику. Знайому оштрафували за жуйку. Не можна спати й хропіти. Вагонами час від часу ходить контролер, перевіряє порядок і будить людей.

Зараз ви читаєте новину «"Дозволили не обслуговувати росіян"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути