— Весілля спланували за три тижні, бо рідко бачимося, живемо в різних містах, — розповідає 22-річна Олександра Скляр із Черкас. — Я вчуся в Дніпропетровську на бухгалтера, чоловік працює в Києві зв'язківцем. Вирішили відгуляти в Черкасах, бо це моє рідне місто.
18 травня вона одружилася із 26-річним Ігорем Дубчаком. До рацсу наречені їхали на велосипедах.
— Ідею підказали друзі, — розповідає Олександра. — Батьки були проти. Хвилювалися, що подумають гості, а ті лишилися задоволеними.
Молодята зібрали кортеж з 15 велосипедів, решта гостей їхали на авто.
— Спочатку хотіли орендувати велики, але в магазині можна було замовити тільки п'ять, та й коштували дорого. Оренда одного обійшлася б у 150-200 гривень. Ще тисячу треба було залишити в залог. Друзі поділилися своїми безплатно. Я їхала на ретро-велику. Його моїй подружці дід із Германії привіз.
Батьки хвилювалися, що моя сукня в колесо потрапить і зіпсується. Але коли я сіла за руль, плаття піднялося й ані в колесах не заплуталося, ані по землі не волочилося. Коли їхали містом, люди оглядалися, водії бібікали й знімали нас на телефони.
Познайомилися на весіллі у друзів позаторік. Олександра зловила букет нареченої, а Ігор — пов'язку. Після закінчення університету дівчина переїде до чоловіка в Київ. Хоче працювати на митниці.
— На великах приїхали в ресторан. Запросили місцевих музикантів, — згадує наречена. — Хлопці грали рок-н-рол і заганяли гостей танцями. Випивки майже не замовляли. У нас друзі і без горілки веселі. Серед весільних подарунків найоригінальнішими були проектор діафільмів, коробка зі старими радянськими мультфільмами й величезна дорожня мапа Європи. У весільну подорож поки що не виходить поїхати, бо я дописую диплом.
Коментарі