
27 травня 1922 року радянський уряд звернувся до Чехословаччини з вимогою заборонити діяльність українських "петлюрівських" організацій. У разі відмови погрожував репресувати чехів на радянських територіях.
Потужний громадський і культурний рух української еміграції в Чехословаччині виник за президентства Томаша Масарика. Українці потрапляли до країни за часів революції й після поразки визвольних змагань. Визначним центром для них стала Прага. Там організували Український громадський комітет, що надавав допомогу емігрантам і біженцям, проводив для них наукові й культурні заходи.
Завдяки зусиллям комітету вдалося відкрити Український педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова в Празі й Українську господарську академію в Подєбрадах. 23 вересня 1921-го світ побачила газета "Громадський вісник". Окрім повідомлень про допомогу й підтримку новим українським емігрантам, там публікували інформацію про Україну та її становище під більшовиками. Ця інформація виходила далеко за межі Чехословаччини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почали видавати український тижневик у Празі
Серед емігрантів у Чехословаччині були й видатні українські політики, а також військові - бійці армії УНР, УГА й патріотична молодь. Часто об'єднувалися в радикальні організації.
Навесні 1920 року в Чехословаччину перебрався полковник армії УНР і командир Січових Стрільців Євген Коновалець. У погодженні із Симоном Петлюрою намагався організувати збройне підпілля на окупованих більшовиками українських територіях і військове формування з інтернованих бійців УГА й українських полонених для продовження боротьби за звільнення України. У серпні 1920-го за його участі в Празі створили Українську військову організацію - УВО.
Усе це непокоїло радянську владу. Чехословацьку сторону повідомили, що в разі відмови від переслідувань українців радянський уряд заарештує чехословацьких громадян у СРСР і триматиме як заручників. Але далі погроз не пішли.
30 липня 1920 року в Празі створили Українську військову організацію. Головою обрали полковника армії УНР і командира січових стрільців Євгена Коновальця.
Метою організації було продовження національної боротьби за державність. Організація діяла нелегально на українських землях у складі Польщі.
Перший осередок організації виник у Львові. Крайові команди діяли в Чехословаччині, Німеччині та Литві. Вони мали налагоджувати зв'язки з українськими емігрантами, готували літературу та транспортування зброї. Через посередників спілкувалися з урядовими колами ЗУНР та УНР.
В УВО були організаційна, бойова, розвідувальна й пропагандистська референтури.
Коментарі