У Миколаєві справили дев'ятини за поетом і публіцистом 65-річним Дмитро КРЕМЕНЕМ. Мав хворе серце. За кілька тижнів до смерті переніс операцію.
"1990 року я вперше зайшов до Дмитра Дмитровича. Приніс йому замітку про необхідність перейменування місцевого педінституту з імені українофоба Віссаріона Бєлінського на честь Миколи Аркаса. Він відклав усі справи. Трохи відредагував текст і поніс друкарці. Він тішився нашим зустрічам. Завжди знаходив якісь високі, часом навіть поетичні рядки на прославу Грузії, Кавказу. Кременя всі любили. І я теж", — написав у "Фейсбуку" журналіст Вахтанг Кіпіані.
Дмитро Кремінь народився у селі Суха Іршавського району на Закарпатті. Закінчив Ужгородський національний університет. Працював учителем української мови та літератури у селищі Казанка на Миколаївщині.
— Прожив там чотири роки. У Казанці я написав першу книжку "Травнева арка" і став членом спілки письменників СРСР. Якби я тоді був "під оком" і про мене не лунали б схвальні слова класиків у Києві і Москві, я міг би загриміти в Новоданилівську колонію поблизу Казанки: там чимало пересиділо дисидентів, — розповідав Дмитро Кремінь.
Видав 20 поетичних збірок. 1999-го здобув премію імені Тараса Шевченка за книгу поезій і симфоній "Пектораль".
Залишилася дружина Ольга і син Тарас. Він — нардеп від партії "Народний фронт".
Коментарі